З курсу всесвітньої історії, що вивчався в 9-му класі, пригадайте, коли й за яких обставин почався процес формування індустріального суспільства. Які зміни в соціально-економічному житті розвинутих країн світу відбулися в останній третині ХІХ ст?

Формування основних економічних ознак індустріального суспільства. Процес формування індустріального суспільства (стадії, на якій зараз пері буває більшість країн світу) тривав понад півтора століття. Його ствердження супроводжувалося ліквідацією феодально-абсолютистських установ, знищенням станової нерівності й спадкових привілеїв дворянства, проголошенням громадянського рівноправ’я й поступовим обмеженням соціальної нерівності. Проте, ключову роль у його розвитку відігравали економічні чинники - випереджаюче зростання промисловості, впровадження виробництва нових технічних засобів і джерел енергії. Саме ці процеси зумовили докорінні зрушення в соціальній структурі суспільства й справили вирішальний вплив на еволюцію громадсько-політичного життя.

Формування основних економічних ознак індустріального суспільства в провідних європейських країнах і США завершується в основному на качану ХХ ст. Підґрунтя структурних зрушень у господарстві і якісних змін у формах виробництва було закладене в ході здійснення промислового перевороту й наступної індустріалізації економіки.

Промисловий переворот та індустріалізація - явища, у принципі, однопланові, алі не тотожні. Промисловий переворот становив собою перехід від мануфактури до фабрично-заводської системи машинного виробництва. Звичайно він зводився до витіснення машинною індустрією попередніх форм виробництва й вважався завершеним, коли фабрично-заводська промисловість ставала домінуючою в більшості галузей промисловості.

У свою чергу індустріалізація становила собою процес подальшого випереджаючого зростання машинної промисловості й створення на цій основі індустріальної структури господарства. Із завершенням індустріалізації досягалася переваги промисловості над сільським господарством, а згодом і важкої індустрії над галузями легкої промисловості.

До качану промислової революції країни світу відрізнялися одна від одної політичним устроєм, соціальною структурою, духовними цінностями тощо. В економіці особливої різниці між ними не було, оскільки основою всіх форм виробництва в аграрному суспільстві були примітивна техніка й технології. З переходом до машинної індустрії справи різко змінилися. Результати промислового перевороту малі непересічні наслідки для долі провідних країн світу, значно прискоривши їх соціально-економічний, а, врешті, і політико-правовий розвиток.

Так, Англія, що першою стала на шлях промислового перевороту, у середині ХІХ ст. посіла провідне становище у світовому господарстві, виробляючи понад половину всієї промислової продукції світу. Згодом у країні було сформовано індустріальну структуру господарства й Велика Британія першою в Європі передіялася йз аграрної на індустріальну державу

Особливості розвитку світового господарства наприкінці ХІХ ст.

В останній третині ХІХ ст. у світовому господарстві відбулися чергові зміни. Завершивши промисловий переворот і захистивши внутрішні ринки протекціоністськими митами, значних успіхів в індустріалізації економіки досягли Німеччина й США. В 1871-1913 рр. обсяг промислового виробництва США зріс в 9 разів, Німеччини - в 6, Франції -в 3 рази, а Англії - лише в 2,2 рази. Внаслідок цього частка США у світовому промисловому виробництві збільшилась з 23 % в 1870 р. до 36 % в 1913 р., а Німеччини, відповідно, з 13 до 16 %. Разом із Францією (6 %), Англією (10 %), Росією (4 %) ці країни напередодні Першої світової війни виробляли майже три чверті промислової продукції світу.

Сполучені Штати й Німеччина стали наступними за Англією країнами, де сформувалась індустріальна структура економіки. Так у США вартість промислової продукції, виробленої в 1900 р., утричі перевищувала вартість продукції сільського господарства. У Німеччині в цей же година частка населення країни, зайнята в промисловості, становила 42,5 % проти 28,5 % зайнятих у сільському господарстві. Значно просунулася вперед на шляху формування індустріальної структури економіки Франція. Проте на качан століття частка населення, зайнята в промисловості, становила лише 36 %, а в аграрному секторі - 40 %.

Завершення промислового перевороту в Росії наприкінці ХІХ ст. створило сприятливі умови для подальшого індустріального зростання розвинутих регіонів імперії. За темпами розвитку промисловості Росія випереджала Англію, Францію, а в 90-х роках - навіть Німеччину й США. Проте швидкість цього процесу була відносною. Низький стартовий рівень та залишки феодальних відносин не дозволили Росії змінити свої позиції у світовому виробництві й піднятися вище традиційного 5 місця. В 1871-1913 рр. її частка у світовій обробній промисловості збільшилась лише з 3,7 до 5,5 %. У загальному ж обсязі промислового виробництва частка Росії лише трохи перевищувала 4 %.

Отже, на качан ХХ ст. основна економічна ознака індустріального суспільства - індустріальна структура господарства - у закінченому вигляді була властива лише США, Німеччині й Великій Британії. В інших розвинених країнах індустріалізація була ще далекою від завершення.

Зростання обсягів промислового виробництва супроводжувалось концентрацією виробництва й централізацією капіталу на дедалі меншій кількості великих заводів і фабрик. Цей процес вплинув на еволюцію форм капіталістичної власності й зумовив появу нових типів підприємницької діяльності. Одноосібні володіння (що належали одній людині) поступово витіснялися партнерствами (господарськими товариствами) і акціонерними компаніями (корпораціями).

Купуючи акції й вкладаючи таким чином вільні кошти в корпорації, дрібні власники не брали безпосередньої участі в їх роботі, несли обмежену відповідальність по боргах компаній, що стимулювало їх інвестиції в ризиковані, алі прибуткові комерційні проекти. Фінансування компаніями промислового виробництва, будівництво залізниць за рахунок продаж населенню своїх акцій створювали практично необмежені можливості для їх зростання. Так, у Франції на качану ХХ ст. нараховувалось 6,3 тис. акціонерних товариств і їх кількість щорічно збільшувалась на 600-700 компаній.

Монополізація економіки на качану ХХ ст. Корпоратизація (акціо нування) провідних галузей економіки став однією з найприк-метніших рис господарського життя провідних країн світу на качану століття. У США в 1914 р. корпорації становили 28 % всіх підприємств і виробляли понад 80 % промислової продукції. Гостра конкурентна боротьба, що посилювалась у часи частих економічних криз, призводила до розорення не тільки дрібних підприємців, а й власників середніх і навіть великих фірм. Їх майно, як правило, переходило до рук переможців, і, у підсумку, на ринку завтрачало лише декілька найбільших і наймогутніших компаній, яким легко було домовитись між собою. З метою уникнення зайвих витрат на конкуренцію й рекламу своїх товарів смороду почали укладати міжкорпоративні догоди, утворювати союзи, що дозволяло встановлювати повний монопольний контроль над ринком.

Найпростішими й найпоширенішими серед цих об’єднань були картелі. Так, у Німеччині в 1900 р. було зареєстровано 300 картельних угод, а в 1914 р. - 600. Картельна угода запозбавляла її учасникам виробничу й фінансово-комерційну самостійність, встановлюючи спільні для них ціни на товари, квоти виробництва й розмежовуючи ринки збуту. Більшість із картелів були нетривкими й часто розпадалися внаслідок криз і протиріч між учасниками.

Більш ефективними й тривкими формами об’єднань підприємців виявилися синдикати. Зберігаючи юридичну й виробничу незалежність, їх учасники позбувались комерційної самостійності, оскільки для зручності продажів їх продукції здійснювався спільною, спеціально утвореною для цього компанією. Знаменитий Рейн-Вестфальський вугільний синдикат, утворений наприкінці ХІХ ст., в 1910 р. контролював 95 % вуглевидобутку в Рурському басейні й монополізував понад половину вугільного ринку Німецької імперії. Відомі російські синдикати «Продамет», «Продаруд», «Продвагон» і «Продпаровоз» контролювали від 60 % до 90 % збуту металу й продукції транспортного машинобудування імперії.

Pages: 1 2