Наркотики знайомі людям уже кілька тисяч років. Їх споживали люди різних культур, у різних цілях: під час релігійних обрядів, для відновлення сил, для зміни свідомості, для зняття болю й неприємних відчуттів. Уже в дописьменний період ми маємо свідчення того, що люди знали й використовували психоактивние хімічні речовини: алкоголь і рослини, споживання яких впливає на свідомість

До початку 20 століття практично не існувало обмежень на виробництво й споживання наркотиків. Іноді робилися спроби скоротити або взагалі заборонити використання певних речовин, але вони були нетривалими й, як правило, невдалими

У цей час обсяги вживання наркотиків просто величезні, і більша частина цивілізованих країн вживає різних заходів по боротьбі із цим соціальним злом. Політика більшості країн спрямована на боротьбу з наркотиками шляхом заборонних мір відносно поширення наркотиків

Однак у більшості Європейських країн, особливо в країнах ЄС, усе більше й більше відбувається переосмислення традиційної політики відносно наркотиків. Багато хто істотно, що розрізняються групи, людей, від самих наркоманів до провідних політичних діячів, зараз беруть під сумнів старе й загальноприйняте подання про те, що будь-яке немедичне використання наркотиків повинне бути заборонене. Є різні погляди на цю проблему:

Декриміналізація. Необхідно дозволити вільний продаж деяких наркотичних речовин, і деякі аспекти звороту наркотиків, наприклад їх уживання

Законна видача рецептів на наркотики. Наркотики повинні призначатися лікарями на законні підставах

Легалізація. Всі або майже всі наркотики повинні продаватися більш-менш вільно, приблизно так, як сьогодні продається алкоголь

Прихильникам цих трьох напрямків здається, що вони відкрили для суспільства кілька нових блискучих методів часткового рішення проблеми наркотиків. В ідеях такого роду, однак, немає нічого нового. Ті міри, на користь яких нинішній рух за легалізацію приводить доводи сьогодні, раз у раз обговорювалися й навіть приймалися на практиці в різні часи. Які ж головні аргументи на користь повного або часткового скасування заборони на наркотики

Вимоги руху за легалізацію

Легалізована й контрольована державою, обкладена податком продаж наркотиків витиснула б міжнародну наркомафию.

Контраргумент

Продаж наркотиків заборонений по вагомих причинах, точно так само, як убивства, злодійство й шахрайство. Логічний висновок із цього міркування такий, що й із цими злочинами можна покінчити, якщо кожне з них перевести в площину звичайного підприємництва, подібного кожному іншому

Однак “мафіозний” аргумент важливо розглянути більш детально, тому що це подання широко поширене не тільки усередині руху за легалізацію. Ті, хто живе або працює в середовищі, де наркотики широко поширені, (в основному поліцейські й соціальні працівники) часто думають, що легалізація - єдиний крок, що може зменшити насильство, злодійство й збиток, пов’язані з незаконною торгівлею наркотиками

Цей аргумент припускає, що заборона на будь-які наркотики буде повністю відмінний. Якщо кокаїн або крек, або який-небудь новий наркотик будуть дозволені, чорний ринок, можливо, і буде якоюсь мірою підірваний, але просторість торгівлі наркотиками від цього нітрохи не зменшиться. Далі, зворот більшості фармакологічних засобів строго контролюється за допомогою складного міжнародного й національного законодавства. Як буде здійснюватися контроль за використанням морфіну, снотворних засобів або антибіотиків, якщо героїн і екстази будуть продаватися вільно? Яким способом запобігати повторна поява на ринку ліків, які були заборонені через їхню непридатність? Що робити з іншими забороненими отруйними речовинами? Чи продавати наркотики дітям? Наркотики повинні продаватися вільно всюди або тільки в спеціальних місцях? Такі питання, задані прихильникам легалізації, завжди приводять до визнання того, що все-таки потрібна та або інша форма регулювання продажу наркотиків. Так де ж тоді варто встановити межі й наскільки, в остаточному підсумку, це підірве діяльність мафії?

Настільки ж імовірно, що у випадку повної легалізації наркотиків мафія або почне займатися наркобізнесом на законних підставах, або перенесе свою активність на інші незаконні області. Адже метою злочинних синдикатів не є порушення закону як таке; їх ціль - добувати якнайбільше грошей

Не має значення, якими засобами - шляхетними або злочинними - вони цього домагаються. Боротися з міжнародною злочинністю треба не шляхом надання їй більшої свободи дій, а скоріше мірами сильного й демократичного державного апарата, спрямованими на обмеження її діяльності. Слабкий державний апарат, начебто того, що є в південній Італії, служить самим сприятливим ґрунтом для мафії

Якщо наркотики продавати за низькими цінами або безкоштовно роздавати тим, хто від них залежить, то таким людям не потрібно буде робити злочини заради грошей для придбання наркотиків

Контраргумент

Ця точка зору часто відбиває “гуманний” підхід до наркоманів, і навіть солідарність із ними, і нерідко висувається лікарями й іншими працівниками охорони здоров’я. Вона фігурувала також у шведських дебатах про наркотики в 1960-х роках: наркоман змушений робити злочини, щоб задовольнити своя пристрасть, що він не в змозі контролюватися

Однак досвід законного призначення наркотиків, що практикувалося у Швеції в 1960-х, показує, що серед тих, хто одержував наркотики по рецепті, злочинність росла, незважаючи на те, що наркотики видавалися їм безкоштовно й що багато хто з їхніх попередніх злочинів, такі як торгівля й володіння наркотиками, автоматично зникали зі статистичних зведень. Нове повідомлення зі США свідчить про тім же: наркотики вже самі по собі породжують злочинність. Тільки 5% злочинів наркоманів становлять “чисто наркотичні”, начебто зберігання й продажу наркотиків. 20% злочинів - це крадіжки, групові грабежі з насильством, і т.п., доконані з метою одержання грошей для придбання наркотиків, у той час як цілих 75% доводиться на інші види злочинів, які, отже, не припинилися б навіть у тому випадку, якби наркотики стали безкоштовними

Ускладнення й смертні випадки, пов’язані з наркотиками (наприклад, СНІД), у значній мірі викликані брудними голками й шприцами або тим, що наркотик забруднений або змішаний з іншими речовинами, так що споживач не має навіть поняття про його концентрацію. Стерильні препарати наркотиків із вказівкою складу не викликали б таких ускладнень

Контраргумент

Смертні випадки, обумовлені наркотиками, практично не пов’язані з тим, знав або не знав споживач, яка концентрація наркотику. Найпоширеніша причина смерті серед наркоманів - гостре отруєння героїном, часто називане передозуванням, що приводить до важкого гноблення подиху. Але тільки в половині або третині всіх випадків передозувань героїну в крові померлих виявляється лише один цей наркотик

У багатьох із цих випадків героїн приймали в сполученні з алкоголем і зі снотворними таблетками відомого складу, які також “внесли вклад” вотравление.

Коли в Стокгольмі восени 1993 року один за іншим загинули семеро наркоманів, спочатку з’явилося припущення, що ці смертні випадки були викликані героїном у незвичайно високій концентрації. Однак судебно- хімічні дослідження показали, що концентрація наркотику в організмі померлих була досить низкою. Виявилося, що причинами зненацька сильної дії наркотику послужили інфекції, загальне погіршення стану здоров’я й зниження толерантності до героїну, що наступило після деякої перерви в нього прийомі

Саме собою зрозуміло, що інші розповсюджені причини смерті серед наркоманів - убивства, самогубства й нещасні випадки - зв’язані зовсім не зі ступенем чистоти наркотиків, а з них дією

Не вважаючи погрози смерті від гострого отруєння, найбільш серйозну небезпеку для здоров’я, що супроводжує наркотикам, становить залежність від них, а вона виникає однаковим образом, як від легальних, так і від заборонених наркотиків

Pages: 1 2 3

Збережи - » Нові погляди на проблему наркотиків . З'явився готовий твір.