Ван Цзифу з Лодяня рано втратився батька. Мати з його око не спускало. Просватала йому панянку із сім’ї Сяо, тільки та ще до весілля вмерла. Якось у свято ліхтарів зайшов до Вану двоюрідний брат і захопив його за собою подивитися на гуляння. Незабаром брат повернувся додому по терміновій справі, а Ван у збудженому захваті пішов собі гуляти один

И отут він побачив панянку з гілкою квітучої сливи в руці. Особа такої краси, що у світі й не буває. Студент очей відвести не міг. Панянка розреготалася, упустила гілку й вийшла. Студент підібрав квітку, відправився засмучений додому, де сховав квітку під подушку, поник головою й потім заснув. Ранком виявилося, що він перестав їсти й розмовляти. Мати стривожилася, замовила молебень із закляттям від мари, але хворому стало ще гірше.

Мати впросила братика В розпитати Вану. Той у всьому зізнався. Братик У посміявся над його лихом і обіцяв допомогти. Прийнявся шукати дівицю. Але ніде ні сліду її знайти не міг. А Ван тим часом повеселів. Довелося збрехати, що панянка найшлася, виявилася далекою родичкою - це, звичайно, утруднить сватовство, але зрештою все утвориться. Запевнений студент почав щосили поправлятися. Тільки У все не з’являвся. І знову студент занедужил. Мати йому інших наречених пропонувала, але Ван і слухати не бажав. Нарешті вирішив він сам відправитися на пошуки красуні

Ішов, ішов, поки не виявився в Південних горах. Там серед чаш і квіткових галявин причаїлося сільце. У вона^-те й зустрів студент свою зниклу панянку. Та знову тримала в руці квітка й знову реготала. Студент не знав, як з нею познайомитися. Чекав до самого вечора, коли з будинку вийшла баба й стала розпитувати, хто він і навіщо подарував. Пояснив, що шукає родичку. Слово за слово з’ясувалося, що вони й впрямь у спорідненні. Повели студента в будинок, познайомили з панянкою, а та знай сміялася без удержу, хоча баба й намагалася на неї прикрикнути

Через кілька днів мати послала за сином гінців. А той умовив бабу відпустити з ним Иннин, щоб та познайомилася з новою ріднею. Мати, довідавшись про родичів, дуже зачудувалася. Вона^-те знала, що брат У попросту обдурив сина. Але прийнялися з’ясовувати - і справді родичі. Ніколи один їхній родич спознался з лисицею, занедужав сухоткою й умер, а лисиця народила дівчинку по імені Иннин. Вирішив тоді У все перевірити й відправився в те село, але нічого, крім квітучих заростей, там не знайшов. Повернувся, а панянка тільки регоче

Мати Вану, вирішивши, що дівиця - бісиха, розповіла їй усе, що довідалася про неї. Тільки та зовсім не зніяковіла, хихикала так хихикала. Уже й зібралася мати Вану обженить панянку із сином, але боялася з бісихою поріднитися. Все-таки вони одружилися

Один раз Иннин побачив сусід і став її до блуду змінювати. А та тільки регоче. Він і вирішив, що вона згодна. Уночі з’явився в призначене місце, а панянка його чекає. Тільки він до неї припав, як у таємному місці укол відчув. Глянув - він до сухого дерева притискався, у дуплі якого величезний скорпіон причаївся. Помучився любодей і вмер. Мати зрозуміла, що справа - у невгамовній веселості невістки. Ублагала її перестати сміятися, та обіцяла, И в самій справі більше не реготала без удержу, але веселої залишилася по-давньому.

Якось зізналася Иннин чоловікові, що горює про те, що мати її дотепер не похована, тіло нещасної залишилося лежати в горах. Зізналася тому, що студент і його мати, хоч і знали про її лису природу, не чурались своєї рідні. Відправилися із труною в гори, знайшли тіло й поховали з належними церемоніями в могилі батька Иннин. Через рік Иннин народила незвичайно розумної дитини

Виходить, дурний сміх - зовсім не привід, щоб відмовляти людині в наявності серця й розуму. Дивитеся, як помстилася блудодею! А як мати почитала й жалувала - дарма що бесівської породи. Може бути, взагалі Иннин - ця дивна жінка, насправді пустельник, що ховався від усіх, що затаївся в сміху?

ФЕЯ ЛОТОСА

Цзун Сянжо з Хучжоу десь служив. Один раз в осіннім полі застиг він парочку. Чоловік підхопився й утік. Глянув Цзун, а девица-то собою гарна, тіло пишна й гладке, як помада. Він і вмовив неї відвідати пізнім вечором відокремлений кабінет у його будинку. Діва погодилася, і вночі полив, так сказати, що знемагає дощ із набряклих хмар - меж ними встановилася сама повна любовна близькість. Місяць за місяцем усе зберігалося втайне.

Якось побачив Цзуна буддійський чернець. Зрозумів, що того мучить бесівську мару. Цзун і справді з кожним днем слабшав. Став підозрювати діву. Чернець велів слузі Цзуна заманити діву-лисицю - а це була саме лисиця! - у глечик, заліпити горловину особливим талісманом, поставити на вогонь і кип’ятити вкотле.

Уночі діва, як звичайно, прийшла до Цзуну, принесла хворому чудесних апельсинів. Слуга спритно проробив всі, як велів чернець, але тільки зібрався водрузити глечик у чан з окропом, як Цзун, глянувши на апельсини, згадав доброту своєї коханої, пошкодував її й наказав слузі випустити дів-лисові із глечика. Та пообіцяла віддячити його за милосердя й зникла

Спочатку якась незнайомка передала слузі ліки, і Цзун став швидко поправлятися. Зрозумів він, що це подяка лисиці, і знову возмечтал побачити подругу. Уночі вона з’явилася до нього. Пояснила, що підшукала йому замість себе наречену. Варто лише відправитися на озеро й знайти красуню в креповій накидці, а коли її слід втратиться, шукати лотос із коротким стеблом

Цзун так і зробив. Відразу побачив діву в накидці, та зникла, а коли він зірвав лотос, знову з’явилася перед ним. Потім - раз! - і перетворилася в камінь. Цзун його з турботою на стіл водрузив і возжег паління. А вночі виявив діву у своїй постелі. Полюбив він її міцно. Як вона не противилася, як не запевняла, що її природа лиса, Цзун нікуди її не відпустив, і зажили вони разом. Тільки дуже мовчазна була

Діва чекала дитину й сама в себе пологи прийняла, а ранком уже стала знову здоровісінька. Через шість-сім років заявила раптом чоловікові, що гріхи свої надолужила, і прийшов час попрощатися. БЛАГАВ він її залишитися, але дарма. На очах здивованого Цзуна злетіла до небес, він тільки встиг туфельку з її ноги зірвати. Негайно перетворилася туфелька в кам’яну червону ластівку. А в скрині відшукалася крепова накидка Коли хотів побачити діву, брав накидку в руки й кликав неї. Негайно виникала перед ним красуня - точна її подоба, тільки німа

ЗЛА ДРУЖИНА ЦЗЯНЧЭН

Студент Гао Фань із дитинства відрізнявся кмітливістю, мав гарну особу й приємні манери. Батьки мріяли вдало його женити, але він вередував, відмовляючись від самих багатих наречених, а батько не зважувався суперечити єдиному синові

Зате він закохався в дочку бедного вченого Фаня. Як матінка його не відговорювала, він від свого не відступив: зіграли весілля. Чоловік і жінка були чудовою парою, дуже підходили один одному, тільки молода дружина (а кликали її Цзянчэн) час від часу приймалася гніватися на чоловіка, відвертаючись від нього, немов від незнайомого. Якось її лементи услихали батьки Гао, зробили синові догана, мол, навіщо дружину розпустив. Той спробував присоромити Цзянчэн, але та ще пущі розлютила, поколобродила чоловіка, вигнала його за двері, а двері захлопнулися

Далі усе ще гірше пішло, дружина зовсім укороту не знала, гневалась безупинно. Старі Гао зажадали, щоб син дав дружині розлучення

Через рік батько Цзянчэн, старий Фань, зустрівши студента, ублагав його відвідати їхній будинок. Вийшла ошатна Цзянчэн, чоловік і жінка зворушилися, а тим часом уже стіл накрили, прийнялися зятя вином пригощати. Студент і залишився ночувати. А від своїх батьків усе сховав. Незабаром Фань прийшов до старого Гао вмовляти прийняти невістку назад у будинок. Той противився, але, із крайнім здивуванням довідається, що син проводить у дружини ночі, упокорився й дав згоду

Місяць пройшов тихо, але незабаром Цзянчэн узялася за старе - батьки стали зауважувати на особі сина сліди її нігтів, а потім побачили, як вона б’є чоловіка ціпком. Тоді старі веліли синові жити одному й тільки посилали йому їжу. Покликали Фаня, щоб той дочка втихомирив, але та батька й вислухати не захотіла, обсипала його образливими, кепськими словами. Той від гніву вмер, а слідом за ним умерла й баба

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Новели Сун-линя «Оповідання Ляо Чжая про надзвичайний» . З'явився готовий твір.