Зміст

1. Введення

1.1 Історія населення

1.2 Економіко-географічне положення Моськви й сучасний статус міста як столиці Росії

2. Динаміка й структура населення

2.1 Чисельність, щільність і природний рух населення МСР

2.2 Половозрастной ськлад і розподіл сільських і міських жителів МСР

3. Сучасні етносоциальние процеси

3.1 Міграції, національний і релігійний ськлад у МСР

3.1.1 Релігійний ськлад населення

3.1.2 Міграції й національний ськлад населення

4. Ринок праці

4.1 Моськва

4.2 Моськовська область

5. Висновок

6. Додатка

6.1 Малюнки

6.2 Таблиці

7. Література

Введення

Населення Моськви й Моськовської області являє собою єдиний об’єкт дослідження і його варто розглядати як єдине ціле. Сформована соціально-економічна структура області багато в чому є наслідком нерівномірного розподілу засобів для розвитку економіки столичного регіону. На соціальний розвиток області великий вплив робить образ, що сформувався в столиці, життя. Давно замічена прямо пропорційна залежність розміру міста й ступені соціального впливу, що він робить на навколишню його територію. Ніж крупніше місто, тим ширше радіус його впливу.

Класифікація районів Моськви й Моськовського столичного регіону (надалі - МСР) у цілому відбувається по основних демографічних показниках: загальний коефіцієнт народжуваності й смертності; коефіцієнт природного приросту; частка працездатного населення; частка дітей; частка населення літнього віку у віковій структурі населення; і, як висновок на основі декількох переписів населення за різні роки, тенденції демографічних процесів. Більше загальні відомості про населення МСР включають: чисельність і щільність; розподіл по підлозі; по віковому ськладі; розподіл населення по окремих національностях; природний рух населення. Ця статистика також включає розподіл населення по джерелах засобів існування, розміру домогосподарств, міграції населення й інші аспекти.

Соціальна структура жителів Моськви включає шари й групи, що розрізняються рівнем утворення, положенням у системі суспільної праці, рівнем і структурою доходів; способом життя.

Історія населення

Коли на землі нинішнього МСР прийшли східнослов’янські племена (в X-XI вв.) , тут була досить рідка мережа невеликих поселень хліборобів, ськотарів, мисливців і рибалок. До початку XII в. одне із племен - кривичі - заселило північну частину нинішньої території МСР, а південну заселили вятичи. Особливо швидко росла чисельність населення Моськви в XIV в. (див. мал. 1) , коли затвердилося чільне положення Моськовського князівства. На рубежі XIV і XV вв. населення оцінюється в 30-40 тис. чіл. В XVII в., оправившись після руйнування Неясного часу, Моськва стає центром єдиного російського ринку й промисловим центром загальноросійського значення. Вчасно Петра I вона вже нараховувала близько 200 тис. жителів.

Перенос столиці в С. -Петербург сповільнив розвиток Моськви, і за наступні 100 років вона виросла ненабагато - лише до 250 тис. чіл. Проте Моськва зберегла командне положення на внутрішньому російському ринку - на противагу Петербургові, що опирався на зовнішні зв’язки. Різко приськорився ріст населення після ськасування кріпосного права й початку залізничного будівництва, що сприяли бурхливому промисловому розвитку регіону й посиленню центральности економіко-географічного положення (надалі - ЕГП) Моськви. За другу половину XIX в. населення Моськви збільшується втроє й перевищує 1 млн. чіл., а до 1917 досягає 2 млн.

У роки першої світової війни населення регіону швидко росло - у тому числі й за рахунок евакуації населення із західних губерній Росії.

Революція й громадянська війна, що супроводжувалися господарською розрухою, голодом і терором, ськоротили населення Моськви вдвічі (незважаючи на повернення сюди столиці в 1918 р.) . Моськва втратилася більшої частини дворянства й купецтва, значної частини інтелігенції й духівництва, а представники, що залишилися, цих класів піддавалися згодом репресіям, особливо в 30-х роках.

Передреволюційна чисельність була відновлена тільки в 1926 р. Швидкий ріст населення почався знову з кінця 20-х років у зв’язку з індустріалізацією будівництвом безлічі промислових підприємств у МСР.

Наступне ськорочення населення Моськви доводиться на період Великої Вітчизняної війни у зв’язку з наближенням фронту й початком евакуації людей на Урал і в Поволжя.

В 70-х роках Моськва росла приблизно на 1 млн. чел. у десятиліття, швидко росло населення Підмоськов’я. Відбувалася концентрація населення Центрального економічного району й всієї Центральної Росії в Моськовському регіоні. Так, за графіком динаміки чисельності населення (мал. 1) добре видно, що за 1926-1989 роки населення Моськви збільшилося в 4,5 рази. У той же час населення МСР збільшилося в 2,5 рази; а населення Смоленської області зменшилося майже вдвічі; Тверськой - з 2,7 до 1,7 і т. д.

Короткий нарис економіко-географічного положення й сучасний статус міста як столиці РФ

МСР перебуває в центрі Російської рівнини. Як ми вже відзначали в історії розвитку МСР, центральне положення регіону благоприятствовало перетворенню МСР у ядро російської держави; і в цей час МСР є столичною областю. МСР граничить із 7 іншими областями, зокрема: С. - В. - Ярославська область В. - Владимирська область Ю. - В. - Рязанська область Ю. - Тульська область Ю. - З. - Калузька область З. - Смоленська область С. - З. - Тверськая область.

МСР має зручне транспортне положення завдяки географічним факторам і торговельним зв’язкам, що історично ськладалися, з іншими торговельними й промисловими центрами Росії. Існує також радіальна конфігурація транспортних магістралей, що сприяє вигідності ЕГП даного регіону.

МСР розташовується в безпосередній доступності до найбільших сировинних баз країни: Поволжя (нафта, газ) , Урал (метали) , Європейська північ (ліс, риба, вугілля, нафта, газ) і Білорусь (с/г сировина) .

І, як висновок, ЕГП даного регіону сприятливе й впливає на темпи зростання промислового виробництва по всій країні, на забезпеченість сировиною й паливом і спеціалізацію галузей виробництва. Підсилює цей вплив також адміністративно центральне положення в ієрархії керування країною.

Динаміка й структура населення

Чисельність, щільність і природний рух населення МСР

Ськорочення народжуваності, маючи загальний характер, відбувається неоднаковими темпами в різних регіонах країни.

Однак у Моськовському столичному регіоні пік народжуваності довівся на 90-е роки (див. мал. 2) , у середньому безупинно зростаючи перед цим багато століть.

Основною умовою різкого спаду народжуваності є так звана Демографічна революція - Перехід від Традиційного типу відтворення до Сучасного.

Традиційний тип відтворення населення, що формується в аграрних суспільствах, характеризується нерегульованою народжуваністю. При сучасному типі відтворення - навпаки, практично всі народжені діти плануються, благо для цього тепер є всі можливості. При цьому загальне число дітей ськорочується, оськільки сучасні сім’ї мають більше широке коло інтересів; найчастіше діти для них - не саме головне в житті.

Демографічний перехід від традиційного до сучасного типу відтворення відбувається в тих країнах, де менше частка населення, зайнятого в сільському господарстві, більша частка міського населення, вище рівень утворення, більша вовлеченность жінок у громадське життя - тобто в країнах з високим рівнем Урбанізації й емансипації. Ці процеси відбуваються швидше всього в більших містах. Тому в Моськві число дітей у сім’ях зменшувалося швидше, ніж в інших регіонах Росії.

Уважається, що в Моськві й Підмоськов’ї в основному завершений перехід до сучасного типу відтворення населення, при якому народжуваність невелика й приблизно дорівнює смертності, тому чисельність населення майже не міняється.

Починаючи з 1989 року в Моськві, а потім і Моськовської області смертність стала перевищувати народжуваність - почався Природний збиток населення.

Серед причин зниження народжуваності - Демографічні хвилі й загальна соціально-економічна криза в Росії.

Найбільш потужна демографічна хвиля виникла в роки Великої Вітчизняної війни (див. мал. 1) , коли народжуваність різко знизилася. Кризова ситуація в економіці й взагалі в російському суспільстві також сприяла зниженню народжуваності: молоді сім’ї, стикаючись із економічними труднощами, не бажають заводити дітей або відкладають це “до кращих часів” .

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » НАСЕЛЕННЯ МОСЬКВИ Й МОСЬКОВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО РЕГІОНУ . З'явився готовий твір.