Але якщо б не страждали вдачі,

Я бали б дотепер любив.

(1 глава, XXX стих)

Умов світла скинувши тягар…

(1 глава, XLV стих)

Хто жив і мислив, той не може

У душі не нехтувати людей…

……………………………

Того змія спогадів,

Того раскаянье гризе.

(1 глава, XLVI стих)

Від хладного розпусти світла

Ще зів’янути не встигши…

(2 глава, VII стих)

Їхня розмова розсудливий

Про косовицю, про провину,

Про псарню, про свою рідню,

Звичайно, не блищав ні почуттям,

Ні поетичним вогнем,

Ні остротою, ні розумом,

Ні гуртожитку мистецтвом;

Але розмова їхніх милих дружин

Набагато менше був розумний.

(2 глава, XI стих)

А нині всі розуми в тумані,

Мораль на нас наводить сон,

Порок люб’язний - і в романі,

И там вуж тріумфує він.

(3 глава, XI стих)

Вороги його, друзі його

(Що, може бути, те саме)

Його ушановували так і сяк.

Ворогів має у світі всяк,

Але від друзів урятуй нас, боже!

(4 глава, XVIII стих)

И так далі по тексту

Збережи - » Міркування пушкініста С. Бонди (про роман «Євгеній Онєгін» А. С. Пушкіна) - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . З'явився готовий твір.