Крім поділу на Першу й Другу частини, зробленого самим автором, в «Канцоньере» можна виділити шість розділів, ґрунтуючись на стилістичних, тематичних і хронологічних критеріях (хоча мовлення і йде про «ідеальну» хронології, що далеко не завжди відповідає реальній хронології перших варіантів збірника). Розділи збірника групуються в такий спосіб: I розділ складається з 60 віршів, більша частина цих текстів створена Петраркою в початковий період творчості. У цих віршах видна певна строгість стилю, широке вживання образотворчих засобів, метафори, цитування античних класиків. Тут також велика увага приділяється пейзажу й природі в цілому, що перегукується зі станом душі поета
II розділ (стих.61-129) відкривається сонетом « Благословенний день, місяць, літо, година… «, що описує першу зустріч із Лаурою. За ним ідуть композиції, що створюють її образ і описують любовне почуття до неї. III розділ (стих.130-247) відкривається двома сонетами, які по-іншому висвітлюють усе ту ж любовну тему: це вихваляння Лаури і її найвище прославляння. Образ закоханого і його коханій стають символами поза часом
Поет переживає своє «тривалу оману в глухому лабіринті», але одночасно намагається перетворити цей лабіринт у щось коштовне й надійне, котре могло б захистити його від хвилювань і суєти зовнішнього миру. IV розділ книги є перехідним між Першою й Другою частиною (стих. 248-266). В останніх сонетах Першої частини з’являється мотив передчуття втрати Лаури й вихваляння її чистоти й цнотливості. Початкова канцона Другої частини (стих.264 «I ‘vo pensando, et nel pensier m’assale») - це міркування про преходящести земних благ. V розділ включає переважна більшість композицій, що становлять Другу частину «Канцоньере» (стих.267-349).
З його починаються композиції, написані на смерть Лаури. Це тексти дуже високого літературного достоїнства, у яких мотив покаяння й порятунку душі переплітається з баченнями улюбленої, що з’являється в різних обликах. Спроби відродити образи й ситуації, настільки близькі серцю поета й знищені смертю, вибудовуються у свого роду шлях спокути: Лаура вмерла й перебуває в раї, і відтіля вона відкриває шлях до порятунку свого улюбленого, що залишився на землі
В VI розділі представлені останні вірші збірника, спрямовані на аналіз внутрішнього миру, на пошук спокою й умиротворення, який би міг покласти кінець хвилюванням і протиріччям. Лаура усе більше перетворюється в образ, що веде поета до самопізнання й до порятунку. У заключній канцоні «Vergine bella, che di sol vestita» поет робить спробу примирити всі розбіжності, на які опирається вся структура «Канцоньере», і звертається до діви Марії як до рятівниці й захисниці, щоб вона допомогла йому знайти мир на небесах. Петрарка був справжнім батьком нової європейської лірики, учителем всіх великих європейських поетів Відродження
Збережи - » Аналіз основних віршів «Канцоньере» . З'явився готовий твір.