Моїм улюбленим героєм є Федько. Мені він сподобався з перших рядків оповідання. Це надзвичайно швидкий хлопець, у його голові завжди багато якихось ідей, він лідер серед однолітків. Незважаючи на його розбишацький характер, хлопці тяглися до нього, їм було цікаво з Федьком. Вражає сміливість хлопця, коли він не побоявся перейти на інший берег річки по крижинам, які весь час рухалися. Федько завжди говорить правду, навіть коли знає, що батько буде бити ременем. Хлопці не дружили, але коли Толя потрапив у льодяну пастку, Федько не роздумуючи кинувся йому на допомогу й врятував життя. Він ніколи не видавав своїх друзів, не кажучи вже про зраду. Федько був халамидником лише зовні. Душа в нього була пре­красною, чесною та порядною. На жаль, хлопчик загинув. Мені зда­ється, що коли б Федько залишився жити, з нього вийшла б чудова людина.