Уже в перші післявоєнні роки авианосние ударні з’єднання й інші угруповання надводних кораблів США, а потім і НАТО створили погрозу нападу на територію нашої країни з морських напрямків. Боротьба з надводними кораблями, і в першу чергу з авіаносцями, за допомогою традиційних видів зброї (артилерії, торпед, хв, бомб) стала досить проблематичної. Необхідно було шукати нові засоби боротьби, які могли б сполучити в собі більшу дальність дії, високу точність влучення, достатню руйнівну силу, можливість масованого застосування, маневрування на траєкторії польоту, можливість використання в різних метеорологічних умовах і ряд інших тактичних властивостей. Таким видом озброєння могли стати спеціалізовані комплекси противокорабельних самонавідних крилатих ракет (КР). Проведені дослідження дозволили знайти єдино правильний шлях рішення проблеми: без уравнивания сил флотів по тоннажі протиставити флотам США й країн НАТО відповідний ударний потенціал. Це був свій національний шлях створення нових бойових засобів - противокорабельних крилатих ракет (ПКР) - і озброєння ними підводних човнів і надводних кораблів

По-перше, крилаті ракети при великій дальності польоту дають можливість кораблю зайняти найбільш зручну позицію для атаки, першому завдати удару, відірватися від супротивника після рішення бойового завдання, можливість використовувати запас дальності для здійснення тактичних маневрів ракети на траєкторії. По-друге, більша швидкість польоту дозволяє швидко пройти зони протидії мети й утрудняє перехоплення крилатої ракети в польоті. По-третє, є можливість використання ракетою різних висот польоту: основну частину траєкторії польоту ракета на “маршовій ділянці” летить на великій висоті при малому аеродинамічному опорі, а перед метою - переходить на малу висоту, утрудняючи її перехоплення; крім того, КР може зробити, при необхідності, на всій території прольоту різні маневри за курсом

Для реалізації вимог до траєкторії польоту найбільш прийнятним з’явився турбореактивний двигун (ТРД), добре освоєний промисловістю з більшим досвідом його експлуатації

Можливість влучення в рухливі малорозмірні морські цілі досягається розміщенням на борті КР спеціальних систем керування й власних динамічних характеристик ракети, що дозволяють наводитися на корабель. Системи керування можуть будуватися на основі комплексування різних інформаційних каналів, що дозволяють стійко функціонувати в умовах складної помеховой обстановки

Енергетичні характеристики й конструкторско-компоновочние рішення дозволяють розмістити на КР потужну бойову частину (БЧ). Для підвищення руйнівної дії забезпечуються найбільш сприятливі умови підриву БЧ усередині корпуса корабля, у його найбільш уразливих місцях

Крім того, крилаті ракети дозволяють реалізувати цілий ряд технічних рішень, що підвищують тактичні характеристики цього виду зброї. Зокрема, до них можна віднести можливість розміщення на борті КР станції активних перешкод, здатної впливати на засоби перехоплення; можливість використовувати спеціальні радиопрозрачние покриття й матеріали й різні конструктивні рішення, що дозволяють знизити помітність ракет у різних частотних діапазонах, і багато інших рішень. Також крилаті ракети можна застосовувати, використовуючи залповий метод стрілянини, здійснювати раціональна їхня взаємна побудова на траєкторії польоту

Перераховані можливості найбільшою мірою визначають високу ефективність комплексів ПКР. Однак досягти максимальних значень по всіх параметрах одночасно не представляється можливим. При проектуванні необхідно домогтися оптимального рівня всієї сукупності параметрів з урахуванням їх внеску в ефективність, надійність, вартість, реализуемость, зручність в експлуатації. У процесі створення комплексів із ПКР максимально використовуються науково-технічні досягнення в різних галузях науки й техніки

Оригінальні науково-технічні рішення дозволили противокорабельним комплексам із крилатими ракетами, створеними НПО “Машинобудування”, залишатися найбільш ефективною зброєю боротьби з надводними кораблями, а також бути конкурентоспроможними на світовому ринку озброєнь, що не менш важливо в цей час

1. КРИЛАТІ РАКЕТИ ДЛЯ ПОРАЗКИ БЕРЕГОВИХ ЦІЛЕЙ

У середині 50-х років відповідними постановами уряду на НПО “Машинобудування” (ОКБ-52), очолюваного головним, а потім генеральним конструктором академіком В.Н. Челомеем, були покладені завдання розробки нових зразків озброєння для ВМФ. На підприємстві був коштовний досвід розробок сімейства авіаційних крилатих ракет типу 10Х для поразки наземних цілей. Однак необхідно було створити принципово новий вид зброї, яке можна було б розмістити на підводному човні для стрілянини по береговим цілям. Цей комплекс одержав назву “П-5”

Проектування комплексу спричиняло рішення цілого ряду проблем, пов’язаних зі створенням малогабаритної й надійної системи керування, маршового двигуна, зберіганням, транспортуванням і стартом КР, розміщенням на носії самих ракет і їхньої автоматизованої системи керування й т.д

Проектування комплексу П-5 базувалося на оригінальних рішеннях особисто В.Н. Челомея, пов’язаних з розміщенням ракети зі складеними крильми в герметичному контейнері й стартом її з контейнера з нульових напрямних з автоматичним розкриттям крил у повітрі, що, у свою чергу, дало можливість розмістити на носії достатня кількість контейнерів. Ракета мала нижнє розташування вертикального оперення й воздухозаборника. Як двигун використовувався спеціально розроблений короткоресурсний турбореактивний двигун. Стартовий агрегат складався із двох твердотопливних двигунів, скріплених силовою траверсою. На ракеті встановлювалася гіроскопічна завадостійка система керування, що забезпечує стабілізацію й приведення ракети до заданого співали

Нові принципи, покладені в основу проекту П-5, зажадали проведення великого обсягу дослідницьких, конструкторських, розрахунково-теоретичних і експериментальних робіт, а також великої програми літних випробувань. Генеральний конструктор у своїй роботі опирався на згуртований колектив талановитих фахівців-однодумців, творча й організаторська енергія яких була спрямована на рішення поставлених складних завдань. У нього входили, насамперед, конструктори-дослідники: Г.А. Єфремов - керівник проектного комплексу, з 1984 р. генеральний конструктор, В.А. Модестов - керівник всіх аерогидродинамических і балістичних досліджень. Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії; С.Б. Пузрин - керівник теоретико-експериментального напрямку, лауреат Ленінської премії; В.В. Сачків - керівник напрямку бортових систем керування й автоматики. Герой Соціалістичної Праці; М.И. Лифшиц - керівник іспитового комплексу. Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії; А.И. Коровкин - керівник конструкторського комплексу, лауреат Ленінської премії; А.И. Валединский - керівник напрямку маршових і стартово-розгінних двигунів; А.Г. Жамалетдинов - керівник відділу бортових систем крилатих ракет, И.К. Денисов - головний інженер досвідченого виробництва, лауреат Державної премії, і багато інших талановитих фахівців

При створенні комплексу П-5 були вирішені сложнейшие науково-технічні проблеми. Найбільш значним стало рішення проблем старту ракети безпосередньо з контейнера зі складеними крильми й розкриття їх у польоті за мінімально можливий час. У зв’язку із цим минулого проведені експериментально-конструкторські роботи, що забезпечують надійне спрацьовування агрегату розкриття крила, результатом яких стало створення автомата, що розкриває крила ще до виходу КР із контейнера. Надалі це конструктивне рішення використовувалося на всіх наступних комплексах із КР

Відмінною рисою стилю роботи генерального конструктора В.Н. Челомея було його прагнення при рішенні складних технічних проблем завжди тісно співробітничати з академічною наукою. Так, при розгляді питань старту КР із контейнера більшу теоретичну допомогу зробив академік И.Н. Боголюбов, фундаментальні дослідження якого з’явилися теоретичною основою для аналізу динамічних процесів руху ракети після виходу з контейнера, що дозволило оптимізувати вв’язування параметрів ракети й системи керування

Перспективне технічне рішення завдання старту з хитної підстави практично з “нульових” напрямних використовувалося в наступних проектах КР не тільки для підводних човнів, але й для надводних кораблів, а також берегових установок

Pages: 1 2