Він надяг мундир, «віддав сам собі наказ» і виконав його. На прохання начальника Фойгт знову надягає мундир і кашкет, і все невольно стають по стійці «сумирно». Недбало приклавши руку до козирка, Фойгт віддає команду «Вільно!». Під загальний регіт він звертається із серйозним проханням - дати йому дзеркало, він ніколи ще не бачив себе в мундирі. Випивши для підкріплення сил склянка люб’язно запропонованого йому червоного вина, Фойгт дивиться на себе у велике дзеркало

Поступово їм опановує нестримний регіт, у якому чується одне слово: «Неможливо!»