Дія відбувається на початку XX в. Дев’ятирічний Филип Кэри залишається сиротою, і його відправляють на виховання до дядька-священика в Блэкстебл. Священик не випробовує до племінника ніжних почуттів, але в його будинку Филип знаходить безліч книг, які допомагають йому забути про самітність

У школі, куди віддали хлопчика, однокашники знущаються з нього (Филип хром від народження), отчого він стає болісно боязкий і соромливий - йому здається, що страждання - доля всього його життя. Филип молить Бога зробити його здоровим, і в тім, що чуда не відбувається, винить одного себе - він думає, що йому не вистачає віри

Він ненавидить школу й не хоче надходити в Оксфорд. Всупереч бажанню дядька, він прагне повчитися в Німеччині, і йому вдається наполягти на своєму

У Берліні Филип підпадає під вплив одного зі своїх однокласників, англійця Хэйуорда, що здається йому неабияк і талановитим, не зауважуючи, що навмисна незвичайність того - лише поза, за якої не коштує нічого. Але суперечки Хэйуорда і його співрозмовників про літературу й релігію залишають величезний слід у душі Филипа: він раптом розуміє, що більше не вірить у Бога, не боїться пекла й що людина відповідає за свої вчинки тільки перед собою

Пройшовши курс у Берліні, Филип вертається в Блэкстебл і зустрічає там мисс Уилкинсон, дочка колишнього помічника містера Кэри. Їй біля тридцяти, вона манірна й кокетлива, спочатку вона не подобається Филипу, але проте незабаром стає його коханкою. Филип дуже гордий, у листі Хэйуорду він складає гарну романтичну історію. Але коли реальна мисс Уилкинсон їде, почуває величезне полегшення й смуток тому, що реальність так не схожа на мрії

Дядько, упокорившись із небажанням Филипа надходити в Оксфорд, відправляє його в Лондон навчатися професії присяжного бухгалтера. У Лондоні Филипу погано: друзів ні, а робота наводить нестерпну тугу. І коли від Хэйуорда приходить лист із реченням виїхати в Париж і зайнятися живописом, Филипу здається, що це бажання давно зріло в душі в нього самого. Провчившись лише рік, він, незважаючи на заперечення дядька, їде Впариж.

У Парижі Филип надійшов у художню студію «Амитрино»; освоїтися на новому місці йому допомагає Фанни Прайс - вона дуже некрасива й неохайна, неї терпіти не можуть за брутальність і величезну зарозумілість при повній відсутності здатностей до малювання, але Филип однаково вдячний їй

Життя паризької богеми змінює світогляд Филипа: він більше не вважає етичні завдання основними для мистецтва, хоча сенс життя як і раніше бачить у християнській чесноті. Поет Кроншоу, не приголосний з такою позицією, пропонує Филипу для збагнення щирої мети людського існування подивитися на візерунок перського килима

Коли Фанни, довідавшись, що влітку Филип із приятелями їде з Парижа, улаштувала потворну сцену, Филип зрозумів, що вона закохана в нього. А після повернення він не побачив Фанни в студії й, поглинений заняттями, забув про неї. Через кілька місяців від Фанни приходить лист із проханням зайти до неї: вона три дні нічого не їла. Придя, Филип виявляє, що Фанни покінчила із собою. Це потрясло Филипа. Його мучить почуття провини, але найбільше - безглуздість подвижництва Фанни. Він починає сумніватися й у своїх здатностях до живопису й звертається із цими сумнівами до

одному із учителів. І дійсно, той радить йому почати життя заново, тому що з нього може вийти лише посередній художник

Звістка про смерті тітки змушує Филипа поїхати в Блэкстебл, і в Париж він більше не повернеться. Розставшись із живописом, він хоче вивчати медицину й надходить в інститут при лікарні св. Луки в Лондоні. У своїх філософських міркуваннях Филип доходить висновку, що совість - головний ворог особистості в боротьбі за волю, і створює собі нове життєве правило: треба випливати своїм природним похилостям, але з належною оглядкою на поліцейського за кутом

Один раз у кафі він заговорив з офіціанткою по імені Милдред; вона відмовилася підтримати бесіду, зачепивши його самолюбство. Незабаром Филип розуміє, що закохано, хоча прекрасно бачить всі її недоліки: вона некрасива, вульгарнаі, її манери повні огидної манірності, її грубе мовлення говорить про вбогість думки. Проте Филип хоче одержати неї за всяку ціну, аж до одруження, хоча й усвідомлює, що це буде загибеллю для нього. Але Милдред заявляє, що виходить заміж за іншого, і Филип, розуміючи, що головна причина його мучень - уражене марнославство, нехтує себе не менше, ніж Милдред. Але потрібно жити далі: здавати іспити, зустрічатися із друзями…

Знайомство з молодою симпатичною жінкою по імені Нора Незбита - вона дуже мила, дотепна, уміє легко ставитися до життєвих безладь - повертає йому віру в себе й заліковує щиросердечні рани. Ще одного друга Филип знаходить, занедужавши грипом: за ним дбайливо доглядає його сусід, лікар Гриффитс.

Але Милдред вертається - довідавшись, що вона вагітна, її наречений зізнався, що одружено. Филип залишає Нору й приймається допомагати Милдред - так сильна його любов. Новонароджену дівчинку Милдред віддає на виховання, не випробовуючи до дочки ніяких почуттів, але зате закохується в Гриффитса й вступає з ним у зв’язок. Ображений Филип проте потай сподівається, що Милдред знову повернеться до нього. Тепер він часто згадує про Hope: вона любила його, а він надійшов з нею мерзенно. Він хоче повернутися до неї, але довідається, що вона заручена. Незабаром до нього доходить слух, що Гриффитс порвав з Милдред: вона швидко набридла йому

Филип продовжує вчитися й працювати асистентом в амбулаторії. Спілкуючись із безліччю самих різних людей, бачачи їхній сміх і сльози, горе й радість, щастя й розпач, він розуміє, що життя складніше абстрактних понять про добро й зло. У Лондон приїжджає Кроншоу, що нарешті зібрався видати свої вірші. Він дуже хворий: переніс запалення легенів, але, не бажаючи слухати лікарів, продовжує пити, тому що тільки випивши, стає самим собою. Бачачи тяжке становище старого друга, Филип перевозить його до себе; той незабаром умирає. І знову Филипа гнітить думка про безглуздість його життя, і винайдене при аналогічних обставинах життєве правило тепер здається йому дурним

Филип зближається з одним зі своїх пацієнтів, Торпом Ательни, і дуже привязивается до нього і його сім’ї: гостинній дружині, здоровим веселим дітям. Филипу подобається бувати в них у будинку, грітися в їхнього затишного вогнища. Ательни знайомить його з картинами Ель Греко. Филип вражений: йому відкрилося, що самозречення не менш жагуче й рішуче, чим покірність страстям

Знову зустрівши Милдред, що тепер заробляє на життя проституцією, Филип з жалості, уже не випробовуючи до неї колишніх почуттів, пропонує їй оселитися в нього як прислуга. Але вона не вміє господарювати й не бажає шукати роботу. У пошуках грошей Филип починає грати на біржі, і перший досвід йому вдається настільки, що він може дозволити собі й прооперировать хвору ногу й поїхати з Милдред кморю.

У Брайтонові вони живуть в окремих кімнатах. Милдред це злить:

вона хоче переконати всіх, що Филип - її чоловік, і після повернення до Лондона намагається його спокусити. Але це їй не вдається - тепер Филип випробовує до неї фізична відраза, і вона в люті йде, улаштувавши погром у його будинку й забравши дитини, до якого Филип встиг прив’язатися

Всі заощадження Филипа пішли на переїзд із квартири, що викликає в нього важкі спогади й до того ж занадто великий для нього одного. Щоб якось поправити положення, він знову намагається грати на біржі й розоряється. Дядько відмовляє йому в допомозі, і Филип змушений залишити навчання, з’їхати із квартири, ночувати на вулиці й голодувати. Довідавшись про тяжке становище Филипа, Ательни влаштовує його на роботу вмагазин.

Звістка про смерті Хэйуорда змушує Филипа знову задуматися про зміст людського життя. Він згадує слова вже померлого Кроншоу про перський килим. Зараз він тлумачить їх так: хоча людина й плете візерунок свого життя безцільно, але, вплітаючи різні нитки й створюючи малюнок за своїм розсудом, він повинен задовольнятися цим. В унікальності малюнка й складається його зміст

Pages: 1 2