Джулия Лэмберт - краща акторка Англії. Їй сорок шість років; вона гарна, багата, знаменита; зайнята улюбленою справою в самих сприятливі для цього умовах, тобто грає у власному театрі; її шлюб уважають ідеальним; у неї дорослий син…

Томас Феннел - молодий бухгалтер, найнятий її чоловіком навести порядок у рахункових книгах театру. На подяку за те, що Том навчив його знижувати прибутковий податок, не порушуючи закону, Майкл, чоловік Джулии, представляє його своїй знаменитій дружині. Бідний бухгалтер неймовірно бентежиться, червоніє, блідне, і Джулии це приємно - адже вона живе захватами публіки; щоб остаточно ощасливити юнака, вона дарує йому свою фотографію. Перебираючи старі знімки, Джулия згадує своє життя…

Вона народилася на острові Джерсі в сім’ї ветеринара. Тіточка, що була акторка, дала їй перші уроки акторської майстерності. У шістнадцять років вона надійшла в Королівську академію драматичного мистецтва, але теперішню акторку зробив з її режисер з Миддлпула Джимми Лэнгтон.

Граючи в трупі Джимми, вона зустріла Майкла. Він був божественно гарний. Джулия закохалася в нього з першого погляду, але не могла домогтися відповідної любові - бути може, тому, що Майкл був начисто позбавлений темпераменту як на сцені, так і в житті; але він захоплювався її грою. Майкл був сином полковника, закінчив Кембридж, і його сім’я не занадто схвалювала обрану їм театральну кар’єру. Джулия чуйно вловила все це й ухитрилася створити й зіграти роль дівчини, що могла б сподобатися його батькам. Вона досягла мети - Майкл зробив їй речення. Але й після заручення в їхніх відносинах нічого не змінилося; здавалося, Майкл зовсім у неї не закоханий. Коли Майклу запропонували вигідний контракт в Америці, Джулия була поза собою - як він може виїхати, залишивши її? Однак Майкл виїхав. Він повернувся із грішми й без ілюзій щодо своїх акторських здатностей. Вони обвінчалися й перебралися Влондон.

Перший рік їхнього спільного життя був би дуже бурхливим, якби не рівний характер Майкла. Не в силах звернути його практичний розум до любові, Джулия безумно ревнувала, улаштовувала сцени…

Коли почалася перша світова війна, Майкл пішов на фронт. Військова форма дуже йшла йому. Джулия рвалася за ним, але він не дозволив - не можна дозволити публіці забути себе. Вона продовжувала грати й була визнана кращою акторкою молодшого покоління. Її слава стала настільки міцної, що можна було дозволити собі піти зі сцени на кілька місяців і народити дитини

Незадовго до кінця війни вона раптом розлюбила Майкла й разом з тугою відчула торжество, немов мстячи йому за свої минулі борошна, - тепер вона вільна, тепер вони будуть на рівних!

Після війни, одержавши невелика спадщина, що залишилася від батьків Майкла, вони відкрили власний театр - при фінансовій підтримці «багатої баби» Долли де Фриз, що була закохана в Джулию ще із часів Джимми Аэнгтона. Майкл став займатися адміністративною діяльністю й режисурою, і це виходить у нього набагато краще, ніж гра на сцені

Згадуючи про минуле, Джулия сумує: життя обдурила її, її любов умерло. Але в неї залишилося її мистецтво - щовечора вона виходить на сцену, з миру вдавання в мир реальності

Увечері в театрі їй приносять квіти від Томаса Фннела. Машинально написавши вдячну записку, тому що «публіку кривдити не можна», вона негайно забуває про це. Але ранком Томас Феннел дзвонить їй (він виявляється тим самим червоніючим бухгалтером, імені якого Джулия не пам’ятає) і запрошує на чай. Джулия погоджується ощасливити бідного клерка своїм візитом

Його бідна квартирка нагадала Джулии пору, коли вона була починаючою акторкою, пору її юності… Раптово парубок починає палко цілувати її, і Джулия, дивуючись собі, уступає

Внутрішньо регочучи від того, що зробила несусвітню дурість, Джулия проте почуває себе помолоділого років на двадцять

И раптом з жахом розуміє, що закохан.о

Не відкриваючи своїх почуттів Тому, вона всіма способами намагається прив’язати його до себе. Тім сноб - і вона вводить його у вище світло. Тім бідний - вона обсипає його дорогими подарунками й платить його борги

Джулия забуває про вік - але, на жаль! На відпочинку Том так явно й природно предпочитает її суспільству суспільство її сина Роджера, свого ровесника… Помста її изощренна: знаючи, як болючіше вколоти його самолюбство, вона запискою нагадує про необхідність залишити прислузі чайові й вкладає гроші вконверт.

Наступного дня він повертає всі її подарунки - їй удалося його скривдити. Але вона не розрахувала сили удару - думка про остаточний розрив з Томом валить її в жах. Сцену пояснення вона проводить блискуче - Том залишається сней.

Вона переселила Тома ближче до себе й обставила його квартирку - він не пручався; вони разу по трьох у тиждень з’являються в ресторанах і нічних клубах; їй здається, що вона зовсім підкорила Тома собі, і вона щаслива. Їй і в голову не приходить, що про неї можуть піти негарні слухи

Джулия довідається про це від Майкла, якому відкрила ока обуревает ревнощами Долли де Фриз. Джулия, обратясь до першоджерела, намагається вивідати в Долли, хто і як про неї судачить, і в ході розмови довідається, що Том обіцяв якоїсь Эвис Крайтон роль у їхньому театрі, тому що Джулия, за його словами, танцює під його дудку. Джулии ледь вдається стримати свої емоції. Отже, Том не любить її. Гірше того - уважає багатою бабою, з якої можна сукати мотузки. І саме мерзенне - він зволів їй третьорозрядну акторку!

Дійсно, незабаром Том запрошує Джулию подивитися молоду акторку Эвис Крайтон, що, на його думку, дуже талановита й могла б грати в театрі «Сиддонс». Джулии боляче бачити, як сильно Том закоханий в Эвис. Вона обіцяє Тому дати Эвис роль - це буде її помстою; суперничати з нею можна де завгодно, тільки не на сцені…

Але, розуміючи, що Том і цей роман неварті її й образливі, Джулия все-таки не може позбутися від любові до нього. Щоб звільнитися від цієї мари, вона їде з Лондона до матері, погостювати й відпочити, звично думаючи, що ощасливить бабусю й прикрасить собою її безпросвітно нудне життя. До її подиву, бабуся не почуває себе ощасливленої - їй зовсім нецікава слава дочки й дуже подобається безпросвітно нудне життя

Повернувшись у Лондон, Джулия хоче ощасливити свого давнього шанувальника лорда Чарлза Тэмерли, зв’язок з яким їй приписували так давно, що вона стала для світла цілком респектабельної. Але Чарлз не хоче її тіла (або не може ним скористатися).

Її віра в себе похитнулася. Чи не втратила вона привабливості? Джулия доходить до того, що прогулюється в «небезпечному» кварталі, сильніше звичайного нафарбувавшись, але єдиний чоловік, що звернув на неї увага, просить автограф

Син Роджер також змушує Джулию задуматися. Він говорить, що не знає, яка насправді його мати, тому що вона грає завжди й скрізь, вона - це і є її незліченні ролі; і часом він боїться заглянути в порожню кімнату, куди вона тільки що ввійшла, - а раптом там нікого немає… Джулия не цілком розуміє, що він має на увазі, але їй стає страшнувато: схоже, Роджер близький кистине.

У день прем’єри спектаклю, у якому одержала роль Эвис Тон^-тон-край-тон, Джулия випадково зіштовхується з Томом і насолоджується тим, що Том більше не викликає в неї ніяких почуттів. Але Эвис буде знищена

И от приходить зоряна година Джулии. Игравшая на репетиціях вполсили, на прем’єрі вона розвертається у всю міць свого таланта й майстерності, і єдина більша мізансцена Эвис перетворюється в тріумфальний виступ великої Джулии Лэмберт.

Pages: 1 2

Збережи - » Короткий сюжет добутку "Театр" . З'явився готовий твір.