Життя німецького композитора Адріана Леверкюна, розказана його другом.э Оповідання ведеться від імені доктора філософії Серенуса Цейтблома. Народившись в 1883 р., він закінчує гімназію містечка Кайзерсашерна, потім університет, стає викладачем класичних мов і обзаводиться сім’єю

Адріан Леверкюн на два роки моложе. Раннє дитинство він проводить у батьківському маєтку, недалеко від Кайзерсашерна. Весь уклад життя сім’ї, у якій ще двоє дітей, втілює добропорядність і міцну прихильність традиції

В Адріанові рано проявляються здатності до наук, і його віддають у гімназію. У місті він живе в будинку дядюшки, що тримає магазин музичних інструментів. Незважаючи на блискучі успіхи в навчанні, хлопчик відрізняється трохи зарозумілою й потайливою вдачею й не по роках любить самітність

У чотирнадцятилітньому віці Адріан уперше виявляє інтерес до музики й за порадою дядька починає брати уроки в музиканта Венделя Кречмара. Той, незважаючи на сильну заїкуватість, читає захоплюючі публічні лекції по теорії й історії музики й прищеплює молодим людям тонкий музичний смак

По закінченні гімназії Адріан Леверкюн вивчає богослов’я в університеті міста Галлі, куди перебирається й Цейтблом. Серед професорів виявляється чимало цікавих людей: так, викладач психології релігії Шлепфус викладає своїм учням теорію про реальну присутність магії й демонізму в людському житті. Спостерігаючи Адріана в суспільстві однолітків, Цейтблом усе більше переконується в незвичайності його натури

Леверкюн продовжує підтримувати зв’язок із Кречмаром і, коли того запрошують у консерваторію в Лейпцизі, переїжджає теж. Він разочаровивается в богослов’ї й тепер вивчає філософію, але сам усе більше тяжіє до музики. Однак Кречмар уважає, що атмосфера такого навчального закладу, як консерваторія, для його таланта може виявитися згубною

У день приїзду в Лейпциг Адріана замість харчевні приводять у публічний будинок. До далекого розпусти юнакові підходить дівчина з мигдалеподібними очами й намагається погладити по щоці; він кидається ладь. З тих пор її образ не залишає його, однак проходить рік, перш ніж юнак вирішується неї знайти. Йому доводиться їхати за нею в Братиславу, але, коли Адріан нарешті знаходить дівчину, та попереджає його, що хворо сифілісом; проте він наполягає на близькості. Повернувшись у Лейпциг, Адріан відновляє заняття, але незабаром виявляється змушений звернутися до лікаря. Не довівши лікування до кінця, лікар раптово вмирає. Спроба знайти іншого лікаря також кінчається безуспішно: лікаря заарештовують. Більше юнак вирішує не лікуватися

Він увлеченно складає. Самим знаменним його утвором того періоду стає цикл пісень на вірші поета-романтика Брентано. У Лейпцизі Леверкюн зводить знайомство з поетом і перекладачем Шильдкнапом, який умовляє скласти оперне лібрето по п’єсі Шекспіра «Марні зусилля любові».

В 1910 р. Кречмар одержує пост головного диригента Любекского театру, а Леверкюн переїжджає в Мюнхен, де знімає кімнату у вдови сенатора на прізвище Родде й двох її дорослих дочок - Инеси й Кларисси. У будинку регулярно влаштовуються звані вечори, і серед нових знайомих Леверкюна багато артистичної публіки, зокрема талановитий молодий скрипаль Рудольф Швердтфегер. Він наполегливо шукає дружби Адріана й навіть просить написати для нього скрипковий концерт. Незабаром у Мюнхен переїжджає й Шильдкнап.

Ніде не знаходячи собі спокою, Леверкюн їде в Італію вдвох із Шильдкнапом. Жарке літо вони коротають у гірському селищі Палестрина. Там його відвідують чоловік і жінка Цейтблом. Адріан багато працює над оперою, і Цейтблом знаходить його музику найвищою мірою дивної й новаторської

Тут з Леверкюном відбувається епізод, детальний опис якого багато пізніше виявляє в його нотному зошиті Серенус Цейтблом. Йому є сам диявол і повідомляє про свою причетність до таємної хвороби Адріана й безустанній увазі до його долі. Сатана ладить Леверкюну видатну роль у культурі націй, роль провісника нової ери, названої їм «ерою новітнього варварства». Диявол заявляє, що, усвідомлено заразившись негарною хворобою, Адріан уклав угоду із силами зла, з тих пор для нього йде відлік часу я через двадцять чотири роки сатана призве його до себе. Але є одна умова: Леверкюн повинен назавжди відмовитися від? любові

Восени 1912 р. друзі вертаються з Італії, і Адріан знімає кімнату в маєток Швейгештилей, недалеко від Мюнхена, що примічає ще раніше, під час своїх заміських прогулянок: це місце дивно походить на хутір його батьків. Сюди до нього починають навідуватися мюнхенські друзі й знайомі

Закінчивши оперу, Леверкюн знову захоплюється твором вокальних п’єс. У силу свого новаторства вони не зустрічають визнання широкої публіки, але виконуються в багатьох філармоніях Німеччини й приносять авторові популярність. В 1914 р. він пише симфонію «Чудеса Вселеної». світова війна, Що Почалася, Леверкюна ніяк не зачіпає, він продовжує жити в будинку Швейгештилей і як і раніше багато працюється

Инеса Родде Тим часом виходить заміж за професора на прізвище Инститорис, хоча згоряє від невисловленої любові до Швердтфегеру, у чому сама зізнається авторові. Незабаром вона вступає у зв’язок зі скрипалем, мучачись, однак, свідомістю неминучості розриву. Її сестра Кларисса теж залишає рідний будинок, щоб безроздільно присвятити себе сцені, а старіюча сенаторша Родде перебирається в Пфейферинг і селиться недалеко ВІД Леверкюна, що у цей час уже Приймається за ораторію «Апокаліпсис». Він задумує своєю демонічною музикою показати людству ту рису, до якої воно Наближається

Навесні 1922 р. у Пфейферийг до матері вертається Кларисса Родде. Переживши творчий крах і катастрофу надій на особисте щастя, вона кінчає рахівницю з життям, випиваючи отруту

Леверкюн нарешті слухає проханням Швердтфегера й присвячує йому концерт, що має шумний успіх. Повторне його виконання проходить у Цюріху, де Адріан і Рудольф знайомлять із театральною художницею Марі Році. Через кілька місяців вона приїжджає в Мюнхен, а через лічені дні скрипаль просить Леверкюна його посватати. Той знехотя погоджується й зізнається, що й сам небагато закохано. Через два дні всі вже знають про заручини Рудольфа з Марі. Весілля повинна відбутися в Парижі, де в скрипаля новий контракт. Але по дорозі із прощального концерту в Мюнхені він зустрічає смерть від руки Инеси Родде, що у пориві ревнощів стріляють у нього прямо втрамвае.

Через рік після трагедії нарешті привселюдно виконується «Апокаліпсис». Концерт проходить із сенсаційним успіхом, але автор у силу великої щиросердечної пригніченості на ньому не є присутнім. Композитор продовжує писати чудові камерні п’єси, одночасно в нього зріє план кантати «Плач доктори Фаустуса».

Улітку 1928 р. до Леверкюну в Пфейферинг привозять погостювати молодшого племінника, п’ятирічного Непомука Шнейдевейна. Адріан всім серцем привязивается до чарівного й лагідного маляти, близькість якого чи становить не найяснішу смугу в його житті. Але через два місяці хлопчик занедужує менінгітом і в лічені дні в борошнах умирає. Лікарі виявляються неспроможні

Наступні два роки стають для Леверкюна роками напруженої творчої активності: він пише свою кантату. У травні 1930 р. він Запрошує друзів і знайомих прослухати його новий твір. Збирається чоловік тридцять гостей, і тоді він вимовляє сповідь, у якій зізнається, що все створене їм протягом останніх двадцяти чотирьох років - промисел сатани. Його мимовільні спроби порушити заборона диявола на любов (дружба з юнаком-скрипалем, намір женитися й навіть любов до безневинної дитини) приводять до загибелі всіх, на кого спрямована його прихильність, от чому він уважає себе не тільки грішником, але й убивцею. Шоковані, багато хто йдуть

Леверкюн починає було грати на роялі свій утвір, але раптом Падає на підлогу, а коли приходить у себе, починають проявлятися ознаки божевілля. Після трьох місяців лікування в клініці матері дозволяють забрати його додому, і вона до кінця днів доглядає за ним, як за, малою дитиною. Коли в 1935 р. Цейтблом приїжджає поздоровити друга з п’ятдесятиліттям, той його не довідається, а ще через п’ять років геніальний композитор умирає

Pages: 1 2