Нильс Эббесен, вождь повсталих проти голштинского правління датських селян (Голштиния - російська назва пов’язаною з Данією історичної області Німеччини Голилтейна), загинув у бої при Скандерборге другого листопада 1340 р. Однак прославило його інше, що происшли раніше навесні того ж року, подія. Оспіване в датській народній баладі «Нильс Эббесен», воно лягло згодом в основу сюжету декількох класичних добутків датської літератури, у число яких входить і драма Мунка, написана їм під час нацистської окупації Данії

Перші три дії п’єси відбуваються на території багатої садиби Нильса Эббесена в Ютландії. У струмка неподалік від будинку дочка хазяїна Рут полоще білизна. Навколо її ввивається молодий лицар Нильс Бугге, він тільки що сильно повздорил з хазяїном, а тепер намагається зірвати поцілунок у його дочки, що йому не вдається:

дівчина соромиться, а сам Бугге занадто неспритний і прямолінійний. Він залишається ні із чим. До дочки підходить батько, він установлює в струмка пугала… від вовків, прекрасно розуміючи безглуздість цього підприємства. Але що робити, якщо сторожовий пес у його маєтку подружився з вовком і, не бажаючи з ним битися, воліє підбирати падло, що залишається після нього (і чи не відбувається те ж саме з Данією: адже найбільшу її територію - півострів Ютландію датський король Кристоффер віддав під стан свого боргу голштинскому графові Герхарду III, що встановлює тепер на ній свій «новий порядок»?).

У будинку садиби з’являється батько Лоренц, місцевий священик, він сильно подвипивши: дуріючи, він намагається осідлати свиню. Дружина Нильса Эббесена фру Гертруд наказує йому піти в будинок, лягти й проспатися. Але чи знає фру Гертруд, що сказав Лоренц молодому Бугге, що збирається «заколоти» графа Герхарда? Він сказав йому: його ідея - прекрасна! І Бог благослови його після цього горіти у вічному полум’ї пекла! Війна - це добре! Спалять міста, можна побудувати нові. Поубивают людишек, баби народять ще. Підпилий священик блазнює, але в його жартах протягає гіркота - він усвідомить безсилля датчан перед графом Герхардом.

Незабаром до суспільства в будинку приєднується шурин Нильса Эббесена Ове Хосе. Він задає хазяїнові пряме запитання: заодно він із графом Герхардом або проти нього? Граф позбавив їх від слабкого короля Кристоффера - той адже й колись був немилий Нильсу і його дружині Гертруд? А граф - енергійний і здатний правитель. З ним країна переміниться, влада графа буде означати для неї спокій, порядок, міць і підйом. Герхард III - непереможний. Невже Нильс і його дружина проти нього тому тільки, що він - голштинец, а не датчанин?

Так, Нильс Эббесен проти графа, хоча й не збирається виступати проти нього, на що підбивав його молодий і необачний Бугге. Нехай Ове й інші вважають Эббесена ким завгодно - боягузом або зрадником, для нього головне - щоб не було війни. Тому він відмовляється приймати або сторону. Такий його тверда відповідь? - запитує Ове Хосе. Тоді нехай познайомиться з голштинским офіцером, його кличуть Витингхоф, він буде відтепер жити в садибі в Эббесена й вивчати систему датського землеробства. Заодно він збере в тутешніх селян зброя - всі ці арбалети, стріли, списи, бойові сокири й мечі

Проходить кілька місяців. Нильс Эббесен і його орендарі справляють свято врожаю. У садибі панують веселощі, спокій і мир. Єдино, хто чомусь не радий святу, - це фру Гертруд, вона не вірить зовнішньому спокою й дивується, як може бути спокійний чоловік, коли їхньою країною заволодів іноземець? Крім того, фру Гертруд з невдоволенням дивиться на залицяння Витингхофа за дочкою: як здається, вони приймаються нею прихильно. Витингхоф зачаровує й сина Эббесена - підлітка, що захоплюється його рішучим характером і кодексом лицарської честі. Свято перериває прибулий у садибу гонець: він повідомляє про швидке прибуття сюди самого графа Герхарда з його п’ятьмастами вершниками. Фру Гертруд негайно сурмить у ріг, сзивая селян, - вони повинні зробити нахабним голштинцам опір! Але справа до зіткнення не доходить: гонець повідомляє, що граф важко хворий, він майже при смерті й подорожує на носилках. Відповідно до закону гостинності, Нильс Эббесен уступає йому садибу, сам же він разом із чадами й домочадцями тимчасово переселяється на хутір, що коштує неподалік на пустищі

Проходить ще кілька місяців. Наступає пора сівби. Нильс Эббесен незадоволений поводженням сина: він дає йому ляпас за висловлене бажання стати солдатом. «Що буде робити молодий Эббе, коли завоює всю землю?» - запитує батько в сина. Краще й надійніше відбирати землю в боліт, осушуючи їх. Не менш строгий Эббесен і до дочки Рут, вона занадто охоче приймає залицяння Витингхофа. Невже вона хоче, щоб її сини в майбутньому займалися вбивством людей? Взагалі цією весною всі незадоволені всіма: у повітрі висить передчуття лиха. фру Гертруд теж вимовляє своєму чоловікові. Голштинци, на її думку, уже повністю заволоділи країною; вони діють тепер не тільки брутальністю: коли треба, вони не ладь пожартувати й можуть бути ввічливі. Датчани ж розм’якнули вкрай: графа Герхард знесилений хворобою, але навіть він, живий мрець, вселяє датчанам такий страх, що його армія завойовує країну одними погрозами й обіцянками, фру Гертруд не розуміє оптимізму чоловіка, коли він легковажно говорить їй, що «зі співом жайворонка селяни візьмуться за плуг і голштинцев незабаром не стане».

На хутір приїжджає батько Лоренц. Він привозить із собою важливі новини: граф Герхард видужав, він покинув садибу Эббесена й відправився в містечко Рандерс. Але про місцевих селян граф не забув:

він повелів їм теж з’явитися в Рандерс для проходження там військової служби

Якщо справа обстоит саме так, Нильс Эббесен негайно відправляється в шлях - він їде у свою садибу! Він зупинить селян! Батько Лоренц попереджає Нильса: селяни навряд чи будуть привітати його повернення - це адже Нильс наказав їм здати зброю Витингхофу. Взагалі миролюбство Эббесена здається священикові дивним: вуж чи не блаженний Нильс? «Але чи має право батько Лоренц так розмовляти із мною?» - викликує Эббесен. «Напевно», - відповідає той. Не дуже давно в церкві, де серед парафіян перебував сам граф, батько Лоренц вимовив проповідь, у якій викривав сильних миру цього, що зневажають божеські й людські права. Після проповіді він очікував смерті. Але граф прийшов до нього й похвалив: він добре проповідував, графові втішливо знати, що істина в тутешніх місцях знову заговорила у весь свій голос. Граф настільки самовпевнений, що дозволяє собі поблажливість. Говорити з ним людською мовою дарма, він розуміє лише мову меча

Вислухавши Лоренца, Нильс приходить до несподіваного рішення: він їде в Рандерс, він зустрінеться там із графом! Більше осторонь він залишатися не може. Буквально на цих словах у будинок входять його селяни-орендарі, що прийшли, щоб попрощатися. Він повідомляє їм про рішення: нехай залишаються будинку, він поїде в Рандерс і із графом домовиться! Селяни не відговорюють Эббесена, але клянуться його захищати, була б зброя. І зброя перебуває: воно заховано за бочками пива на складі в церкві у священика-випивак Лоренца. Эббесен із селянами відправляється в шлях. Витингхоф, що стежить за ним, заарештовує священика й намагається дізнатися в нього, куди й з якою метою виїхав Нильс. Лоренц отшучивается, і тоді Витингхоф прибігає до катування: із приятнейшего гостюючи й Друга будинку він миттєво перетворюється в окупанта й ката. Заставшая сцену катування Рут називає свого коханого шкуродером. Той кидає Лоренца і їде в Рандерс - щоб бути разом сграфом.

У Рандерсе. Глибока ніч. Граф Герхард важко дихає. Його будять до нічної меси. Граф незадоволений: йому перешкодили спати - на вулиці хтось кричав. Він наказує знайти й повісити що кричали. Граф строго стежить за відправленням меси: не було б пропусків. Бога обманювати не можна. Інших можна. Але тільки не Бога. Їм цікаво знати, чи пішов йому на користь переїзд із села? Так, він почуває себе добре. І тепер зможе довести справу до кінця. Він створить сильну державу. На основах милосердя, справедливості й миру. Граф милосердний, оскільки він знищує тільки те, що віджило. Він справедливий, тому що визнає переможцем найсильнішого. Він несе із собою мир, тому що мир можливий лише тоді, коли править один, а інші йому коряться

Уводять Нильса Бугге. Граф наказує його повісити. Молодий Бугге приїхав у Рандерс, скориставшись виданої їм, графом, охоронною грамотою? Що ж, Бугге сглупил.

Pages: 1 2