Святополк скликає ранком “бояр і киян” і викладає їм ті обвинувачення, які пред’являє Волошці Давид. Але й бояри, і “кияне” не беруть на себе моральної відповідальності. Змушений сам приймати рішення, Святополк коливається. Ігумени благають його відпустити Волошки, а Давид “поущает” на осліплення. Святополк уже хоче відпустити Волошки, але чашу ваг переважують слова Давида: “…аще чи цього (осліплення) не створишь, а пустиш й, те ні тобе княжити, не мнемо. Рішення князем прийнято, і Волошки перевозять на візку з Києва в Бєлгород, де саджають в “истобку малу”. Розвиток сюжету досягає своєї кульмінації, і вона дана з більшою художньою майстерністю

Таким чином, “Повість про осліплення Волошки Теребовльского” різко засуджує порушення князями своїх договірних зобов’язань, що приводять до страшних кривавих злочинів, що приносять зло всій Росіянці землі. Опису подій, пов’язаних з військовими походами князів, здобувають характер історичного документального сказання, що свідчить про формування жанру військової повісті.Опису подій, пов’язаних з військовими походами князів, здобувають характер історичного документального сказання, що свідчить про формування жанру військової повісті. Елементи цього жанру присутні в сказанні про помсту Ярослава Окаянному Святополку 1015 - 1016 р. Зав’язкою сюжету є звістка Ярославові з Києва від сестри Предслави про смерть батька й загибелі Бориса; Ярослав починає готуватися до походу, збирає війська і йде на Святополка. У свою чергу Святополк, “пристрои бе-щисла виття, Русі й печеніг”, іде назустріч Клюбечу.

Противні сторони зупиняються у водної перешкоди - на берегах Дніпра. Три місяці коштують вони друг проти друга, не вирішуючись напасти. І тільки глузування й докори, кидані воєводою Святополка на адресу Ярослава й новгородцев, змушують останніх на рішучі дії: “…аще хто не поидеть із нами, самі потнем його”. На світанку Ярослав зі своїми військами переправляється через Дніпро й, відіпхнувши тури, воїни спрямовуються в бій. Опис битви - кульмінація сюжету: “…і сступишася на місці. Бисть січа зла, і не бе лзе озером печенігом помагати, і притиснуша Святополка із дружиною до озера, і вьступиша на лід і обломися з ними лід, і одалати нача Ярослав, видев же Святололк і побеже, і одоле Ярослав”. За допомогою постійної стилістичної формули “бисть січа зла” дана оцінка битви

Перемога Ярослава й втеча Святополка - розв’язка сюжету. Таким чином, у даному літописному сказанні вже є в наявності основні сюжетно-композиційні елементи військової повісті: збір військ, виступ у похід, підготовка до бою, бій і розв’язка його. Аналогічно побудовані сказання про битву Ярослава зі Святополком і польським королем Болеславом в 1018 - 1019 р., про міжусобну боротьбу Ярослава із Мстиславом в 1024 г.

Pages: 1 2