відбила суспільні відносини Данії й деяких інших європейських країн, їхні історичний^-історичні-конкретно-історичні умови 20-х - 70-х років;

у міру свого розвитку усе більше відходила від своїх реальних народних джерел і ставала оригінальним, придуманим Андерсеном казкою;

стала багатошаровим, багаторівневим добутком, що вмістило в себе не тільки народну казку, але й переказ, і повір’я;

об’єднала жанри роману, лірики й драматургії, притчі й байки, повісті й побутового оповідання;

у міру відходу від конкретних фольклорних джерел усе більше збільшувалася в обсязі, стаючи усе длиннее й длиннее, перетворюючись у повість, у більшу багатопланову новелу;

переймається песимістичними мотивами, що значно веде неї від народної казки;

гумористична, де носієм гумору найчастіше є оповідач, що, посміхаючись, розповідає дітям явні небилиці;

написана особливим народним найчастіше розмовною мовою;

завдяки своєї философичности величезному підтексту ввійшла в “більшу” літературу, нею зачитуються не тільки діти, але й дорослі

Андерсен увів літературну казку не тільки в “більшу” літературу, зробивши її надбанням як дітей, так і дорослих. Він увів її й у світову літературу

“Андерсен - сама традиція”, - сказала якось чеська дослідниця Мирослава Генчиева. І в цьому - безсмертя андерсеновской казки

Pages: 1 2 3