Зіткнення справжнього мистецтва й мистецтва помилкового - тема цієї казки. І сутність справжнього мистецтва змальована тут цілком недвозначно: це мистецтво, близьке кприроде.
Штучний птах у казці Андерсена є втіленням помилкового мистецтва. Воно мертво, позбавлено справжньої сили й подобається хіба лише важничающим придворним. Це вони віддають перевагу мертвій, механічній імітації живій істоті. У той час як пісня сьогодення, живого солов’я перемагає навіть смерть, заводна іграшка в годину випробування вмовкає
В естетиці Андерсена природа протиставляється штучності, життя - “механіці”. У цьому протиставленні ясно чутні відзвуки романтичної естетики
Казки Андерсена часом безпосередньо втручаються в ідейні суперечки його часу
В “Калошах щастя” радник юстиції Кноп нападає на статтю вченого Ерстеда, у якій сучасність зіставляється з феодальним минулим і перевага віддається сучасності. Але просторікування радника відразу спростовуються самим наочним образом: він надягає калоші щастя, після чого, випробувавши ряд малоприємних пригод у Копенгагені шістнадцятого століття, із захватом вертається назад всовременность.
Спроби романтиків ідеалізувати феодальне середньовіччя викликають гнівний протест Андерсена. Для нього характерна просвітительська віра в силу людського розуму
Сила просвітительських традицій у період загального панування романтизму в європейській літературі становить найважливішу своєрідну рису датської національної культури початку й середини дев’ятнадцятого століття, визначаючись загальними історичними умовами розвитку Данії в цю епоху
Єдиної й нескінченно повторюваною темою казок Андерсена є тема любові, боротьби світлих людських почуттів з темними силами, дана й у плані соціальному, історичному, і в загальфілософському. Ця прохідна тема перетворює збори казок Андерсена в цільний захоплюючий добуток, у гімн людинолюбству, самовідданості, сміливості й героїзму людини. Ця тема звучить у таких казках, як “Дикі лебеді”, “Русалочка” і багатьох інших
У знаменитій казці “Сніжна королева” велика сила любові й світлих почуттів, мужності й стійкості показана особливо яскраво.
Коли в пошуках Кая Герда верхи на олені наближається до палацу Сніжної королеви, олень просить мудру фінську жінку наділити Гердові небувалою силою, інакше їй не повернути Кая.
Але от що відповідає йому ця жінка: “Сильніше, ніж вона є, я не можу неї зробити. Невже ти сам не бачиш, як велика її сила? Подумай, адже їй служать і люди, і тварини! Вона босоніж обійшла полсвета! І ця сила схована в її серце.”
Така сила любові в казках Андерсена - вона воістину рухає горами, вона перемагає горе й розлуку, вона повертає до життя приречених на смерть
Філософською основою творчості Андерсена є думка про органічний взаємозв’язок усього сущого. Це ставиться й до людей, і до тварин, і до рослин, і до міфологічних істот. Відносини любові, дружби, взаємодопомоги охоплюють в андерсеновских казках увесь світ. Прогресивна взаимопомогающая сила розлита в навколишній нас життя й в остаточному підсумку тріумфує над силами зла
У творчості Андерсена, у тією особою всесвіту, яку являє собою мир його казок, панує суворий моральний закон. Адже недарма ж маленька русалочка або бідна маргаритка, стійкий олов’яний солдатик і його паперова наречена жертвують життям заради високої любові
Мотив німий, приреченої, але самовідданої, вірної до кінця любові, всесильної всупереч обставинам, постійно повторюється в казках Андерсена
Справжні герої Андерсена, безпомічні й принижені зовні, повні мужності й велика моральної сили
Усякої речі, усякій живій істоті, усякому фантастичному створенню в казках Андерсена властивий свій характер, виходячи з якого вони живуть і діють. Всі ці характери побачені й показані цілком реалістично в міру їхньої приналежності до якого-небудь середовища, у міру їхньої ролі й значення в природі й суспільстві. От чому опис звички якої-небудь тварини, опис властивостей якого-небудь предмета або рослини завжди в Андерсена звучить переконливо. І все-таки найбільше андерсеновскими й у той же час найбільш близьким дітям є ті казки, матеріал для яких Андерсен черпав безпосередньо з навколишнього побуту
Прості домашні речі: кухонне начиння, дитячі іграшки, предмети одягу, рослини й квіти, які можна зустріти в поле, у городі, у садку біля будинку; зовсім звичайні, навколишні нас свійські тварини й домашній птах: собаки, кішки, кури, індики; співочі пташинки, що живуть у саду, - все це улюблені казкові персонажі Андерсена, - кожний зі своєю історією, характером, манерою мовлення, своїм гумором, капризами й примхами
Надзвичайний, неперевершений дарунок вселяти в ці звичні, навколишні нас істоти й предмети особливе життя властивий був Андерсенові. Він сам усвідомлював цьому й сам про це говорив: “Матеріалу в мене безодня, більше, ніж для будь-якого іншого роду поезії; часто мені здається, начебто кожний тин, кожний саму маленьку квіточку говорять мені: “Тільки глянь на мене, і тобі відкриється історія всього мого життя”. І дійсно, коштує мені зробити так, як вони велять, і оповідання про кожне з них готовий.”
У кожній маленькій казці такого роду як би злилися воєдино дві дійсності. Одне справжнє життя квітки, борошна, дерева, чашки або кавника; інша - не менш справжнє життя людини
У тій легкості, простоті, переконливості, з який Андерсен у єдиному сюжетному розвитку зіштовхує біографії предметів, тварин, рослин, міфологічних істот з життям людини, в історії якого-небудь звірка або предмета домашнього начиння провидить схему людського життя - дитинство, юність, зрілість, старість, смерть, притім іноді в самій загальній, узагальнюючій формі - у всім цьому він є справжнім спадкоємцем народної казки й одночасно справжнім новатором, що зумів наблизити метод народного мистецтва в сучасної дійсності
Змістом творчості Андерсена, як усякого великого письменника, є життя у всьому її обсязі, виражена й відбита по-своєму в тих формах, у тих інтонаціях, тим голосом, тією манерою, яка властива, необхідна й доступна йому одному. Казки Андерсена - це іносказання життєвої правди у формі фантастики
Коли казки Андерсена з’явилися на книжкових прилавках датської столиці, всі були уражені; уражені насамперед чудністю героїв. Датські діти звикли до ангелоподобним і вихованих принців і принцес. В Андерсена ж у казці “Кресало” принцеса роз’їжджає верхи на собаці, а інша принцеса, Элиза з казки “Дикі лебеді”, відрізняється незвичайною працьовитістю й самовідданістю, цим вона й рятує своїх братів. У казках Андерсена поступово зникає повага до поважних осіб; король в Андерсена й зовсім голий. Змінився й мир чарівної казки. Купецький син з казки “Скриня-літак” літає не на чарівному килимі, як у казках “Тисячі й однієї ночі”, а в старій скрині. Хизуються герої Андерсена не в семимильних чоботах: у них на ногах непромокальні чоботи або калоші щастя. Феї схожі на простих покоївках, а відьми - на звичайних злих бабів
Кінцівки андерсеновских казок відрізнялися від фольклорних. У фольклорних казках традиційними є благополучні кінці, але в більшості казок Андерсена кінцівки неблагополучні, нещасливі
Андерсен з’явився творцем літературної казки Данії. Він дав їй розгорнуту творчу історію, дав своє ім’я, і казка ця дотепер залишилася андерсеновской. Коли говорять “андерсеновская” казка, то під цим мається на увазі гуманний і ліричний настрій, яким пофарбовані твори Андерсена, що вклало в них свій світогляд у всій його складності й суперечливості. Мається на увазі при цьому й андерсеновское одушевление предметів. І сполучення фантастики, чарівництва з реальним і дійсним, що становить сутність творчого методу великого датського казкаря. І розширення миру народної казки, куди Андерсен увів безліч предметів і явищ навколишнього світу - деталей побуту, природи, наукових і технічних досягнень, історичних і географічних деталей. Як справедливо пише В. Б. Шкловский, “Андерсен обробляв народні казки, з’єднуючи їх з новим побутом Данії”.
Однак, крім цих основних відмітних моментів, літературна казка Андерсена має ще ряд особливостей
Андерсеновская казка:
Збережи - » Казки Андерсена й фольклорна казкова традиція . З'явився готовий твір.