Додатково: гепаринів 1ПРО-15 тис. (близько 2 мол) , в 1 мол - 5 тис. ЕД; фібринолізин 6 тис. в/в кап. ; стрептаза 25Про тис. на фіз. р-ре в/у кап.

Гепаринів уводять протягом 5-7 днів під контролем системи, що згортає, крові, уводять 4-6 разів у добу (тому що тривалість дії 6 година.) , краще в/в. Також повторно вводиться фібринолізин протягом 1-2 сут. (тобто тільки протягом 1-го періоду) .

Профілактика й лікування аритмій а) Поляризующая суміш (ськлад див. вище) , що входять у неї ингридиенти сприяють проникненню калію усередину кліток.

Б) Лидокаин - препарат вибору, більше ефективний при желудочкових аритміях. 5ПРО-75 мг струйно.

В) Новокаинамид 1ОО мг в/в струйно, через 5 хв., до досягнення ефекту, далі капельно (1ПРО% р-р 5 мл) .

Г) Обзидан до 5 мг в/в повільно (ПРО, 1% р-р 1 мл) .

Д) Хинидин по ПРО, 2-ПРО, 5 через 6 час. усередину.

Застосовують також нітрати пролонгованої дії внаслідок коронарооасширяющего дії вони поліпшують колатеральний кровообіг і тим самим обмежують зону інфаркту. Препарати: Нитросорбит таб. О. ПРО1; Еринит таб. ПРО, ПРО1; Сустак митте 2,6 мг і сустак форту 6,4 мг.

III Гострий період інфаркту міокарда.

Ціль лікування в гострий період - попередження уськладнень. При неуськладненому інфаркті міокарда з 2-3 дні починають ЛФК. Ськасовують фібринолізин (на 1-2 день) , але гепаринів залишають до 5-7 днів під контролем часу згортання. За 2-3 дні до ськасування гепарина призначають антикоагулянти непрямої дії; при цьому обов’язковий контроль протромбіну 2 рази в тиждень, рекомендується знижувати протромбін до 5ПРО%. Досліджується сеча на еритроцити (мікрогематурія) . Фенилин (список А) ПРО, ПРО3 по 3 рази в день, відрізняється від інших препаратів швидким ефектом: 8 годин. Неодикумарин таб. ПРО, ПРО5 в 1 день по 4 т. 3 рази, на 2-й день 3 т. 3 рази й далі по ПРО, 1-ПРО, 2 у добу індивідуально. Фепромарон таб. ПРО, ОО5 (ПРО, ОО1) Синкумар таб. ПРО, ОО4 (ПРО, ОО2) Нитрофарин таб. ПРО, ОО5 Омефин таб. ПРО, ПРО5 Дикумарин таб. ПРО, ПРО1.

Показання до призначення антикоагулянтів непрямої дії: 1) Аритмії.

2) Трансмуральний інфаркт (майже завжди є коронаротромбоз) .

3) У гладких хворих.

4) На тлі серцевої недостатності.

Протипоказання до призначення антикоагулянтів непрямої дії: 1) Геморрагичеськие уськладнення, діатези, схильність до кровотеч.

2) Захворювання печінки (гепатит, цироз) .

3) Ниркова недостатність, гематурія.

4) Виразкова хвороба.

5) Перикардит і гостра аневризма серця.

6) Висока артеріальна гіпертензія.

7) Подострий септичний ендокардит.

Авитаминози А и С.

Ціль призначення непрямих антикоагулянтів попередження повторного гиперкоагуляционного синдрому після ськасування прямих антикоагулянтів і фибринолитичеських засобів, створення гипокоагуляции з метою профілактики повторних інфарктів міокарда або рецидивів, попередження тромбоемболичеських уськладнень.

У гострому періоді інфаркту міокарда спостерігаються два піки порушення ритму - на початку й кінці цього періоду. Для профілактики й лікування дають антиаритмичеськие засобу: поляризующую суміш і інші препарати (див. вище) . За показниками призначають преднізолон. Застосовують також анаболичеськие засобу: Ретаболил 5% 1, О в/м - поліпшує ресинтез макроергів і синтез білків, сприятливо впливає на метаболізм міокарда. Нераболил 1% 1, Про Нерабол таб. ПРО, ОО1 (ПРО, ОО5) .

З 3-го дні захворювання починають досить швидко розширювати режим. До кінця 1 тижня хворий повинен сідати, через 2 тижні ходити. Звичайно через 4-6 тижнів хворого переводять у відділення реабілітації. Ще через місяць - у спеціалізований кардіологічний санаторій. Далі хворі переводяться під амбулаторне спостереження й лікування в кардіолога.

Дієта. У перші дні захворювання харчування різко обмежують, дають малокалорійну, легко засвоювану їжу. Не рекомендуються молоко, капуста, інші овочі й фрукти, що викликають метеоризм. Починаючи з 3 дні захворювання необхідно активно спорожняти кишечник, рекомендуються масляне проносне або очисні клізми, чорнослив, кефір, буряк. Сольові проносні не можна через небезпеку колапсу.

IV період реабілітації.

Реабілітації розрізняють: а) Фізична - відновлення до максимально можливого рівня функції серцево-судинної системи. Необхідно домагатися адекватної реакції на фізичне навантаження, що досягається в середньому через 2-6 тижнів фізичних тренувань, які розвивають колатеральний кровообіг.

Б) Психологічна - у хворих, перенесших інфаркт міокарда, нерідко розвивається страх перед повторним інфарктом. При цьому може бути виправдане застосування психотропних засобів.

В) Соціальна реабілітація - хворий після перенесеного інфаркту міокарда вважається непрацездатним 4 місяці, потім його направляють на ЛТЕК. 5ПРО% хворих до цього часу вертається до роботи, тобто працездатність практично повністю відновлюється. Якщо виникають уськладнення, то тимчасово встановлюється група інвалідності, звичайно II, на 6-12 місяців.

Лікування уськладненого інфаркту міокарда I. Кардиогенний шок.

А) Рефлекторний (пов’язаний з болючим синдромом) .

Необхідно повторне введення анальгетиків: Морфін 1% 1,5 мол п/к або в/в струйно. Анальгін 5ПРО% 2 мол в/м, в/в. Таломонал 2-4 мл в/у струйно.

Сосудотонизирующие засобу: Кордіамін 1-4 мл в/в (фл. по 1Про мол) ; Мезатон 1% 1, О п/до, в/в, на фіз. розчині; Норадреналин ПРО, 2% 1, О в/в; Ангиотензинамид 1 мг в/в капельно.

Б) Щирий кардиогенний шок.

Підвищення ськорочувальної діяльності міокарда: Строфантин ПРО, ПРО5% ПРО, 5-ПРО, 75 в/в повільно на 2ПРО, Про изотоничеського розчин. Корглюкон ПРО, ПРО6% 1, О в/в, також на изотоничеськом розчині або на поляризующей суміші. Глюкагон 2-4 мг в/у капельно на поляризующем розчині. Має значна перевага перед глюкозидами: володіючи, як і гликозиди, позитивним инотропним дією, на відміну від них не робить аритмогенного дії. Може бути використаний при передозуванні серцевих гликозидов. Обов’язково вводити на поляризующей суміші або разом з іншими препаратами калію, тому що він викликає гипокалиемию.

Нормалізація ПЕКЛО: Норадреналин ПРО, 2% 2-4 мл на 1 л 5% р-ра глюкози або изотоничеського розчину. ПЕКЛО підтримується на рівні 1ОО мм рт. ст. Мезатон 1% 1, О в/в; кордіамін 2-4 мл; Гипертензинамид 2, 5-5 мг на 25Об мол 5% глюкози в/в капельно, під обов’язковим контролем ПЕКЛО, тому що володіє різко вираженим прессорним дією.

При нестійкому ефекті від вищевказаних препаратів: Гідрокортизон 2ОО мг, Преднізолон 1ОО мг. Уводити на фізіологічному розчині.

Нормалізація реологичеських властивостей крові (тому що обов’язково утворяться мікросудинні тромби, порушується мікроциркуляція) . Застосовують у загальноприйнятих дозах: гепаринів; фібринолізин; низькомолекулярні декстрани.

Усунення гиповолемии, тому що відбувається пропотівання рідкої частини крові: реополиглюкин, полиглюкин - в обсязі до 1ОО мол зі швидкістю 5ПРО, О в хв.

Корекція кислотно-лужної рівноваги (боротьба з ацидозом) : натрію бікарбонат 5% до 2ОО, ПРО; натрій лактат.

Повторне введення знеболюючих засобів. Відновлення порушень ритму й провідності.

Також іноді використовують аортальну контрапульсацию один з видів допоміжного кровообігу, операцію висічення зони некрозу в гострому періоді, гипербаричеськую оксигенацию.

II. Атонія шлунка й кишечника. Пов’язані із введенням більших доз атропіну, наркотичних анальгетиків і з порушенням мікроциркуляції. Для ліквідації необхідне: промивання шлунка через тонкий зонд із використанням розчину соди; постановка газоотводной трубки; введення в/в гіпертонічного розчину NaCl 1ПРО% 1ПРО, ПРО; паранефральная новокаїнова блокада. Ефективний прозерин ПРО, ПРО5% 1, О п/к.

III. Постинфарктний синдром. Це - уськладнення аутоиммунной природи, тому диференційно-діагностичним і лікувальним засобом є призначення глюкокортикоидов, які дають при цьому відмінний ефект. Преднізолон 3Про мг (6 таб.) , лікувати до зникнення проявів захворювання, потім дозу дуже повільно знижувати протягом 6 тижнів - підтримуюча терапія по 1 таб. у день. При такій схемі лікування рецидивів не буває. Також десенсибилизирующая терапія.

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Інфаркт міокарда . З'явився готовий твір.