Гастроентерология: виразкова хвороба | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Гастроентерология: виразкова хвороба

При цьому необхідно мати на увазі, що результати досліджень залежать від досвідченості фахівця, що їх проводить. Специфічність гістологічного дослідження залежить від присутності в биоптате бактерій інших видів і від кількості бактерій Hp.

Биоптат фіксується у формаліні. При використанні, наприклад, серебросодержащих барвників, зокрема барвника Вартина-Старри, і тканини й мікроорганізм селективно офарблюються, що допомагає ідентифікації. У випадку мікроскопічного дослідження биоптата звичайно переглядають кілька полів зору. Дослідження більше одного препарату збільшує чутливість дослідження.

Швидкий уреазний тест Використовуваний у якості скринингового методу під час проведення ендоскопического дослідження уреазний тест дозволяє одержати результат протягом години.

При инкубировании биоптата протягом 24 годин чутливість тесту збільшується.

Биоптат шлунка инкубируется в агаровому середовищі, що містить сечовину. При наявності в биоптате Hp його уреаза перетворює сечовину в аміак, що змінює рн середовища й, отже, цвіт індикатора. Тест-система CLOtest™ ( Campylobacter-like Organism test, Delta West Ltd) дозволяє робити уреазний тест.

Неинвазивние тести Існує 2 різновиду неинвазивних методу виявлення мікроорганізму: ·

Виявлення в біологічних рідинах антитіл до нього ·

Уреазний тест ВИЯВЛЕННЯ АНТИТІЛ До Hр Антитіла, вироблювані у відповідь на інфікування Hp, можуть виявлятися в сироватці й плазмі крові, слині й сечі.

Даний метод найбільш інформативний для з’ясування инфицированности мікроорганізмом при проведенні великих епідеміологічних досліджень. Клінічне застосування даного тесту обмежується тим, що він не дозволяє диференціювати факт інфікування в анамнезі від наявності Hp у даний момент.

Є кілька модифікацій цього тесту, а саме - ELISA (ферментний иммуносорбентний метод) , реакції фіксації комплементу, бактеріальної й пасивної гемагглютинации, а також метод иммуноблоттинга.

Список комерційних серологічних китів містить у собі Quick Vue™(Quidel Corporation) , Helistal ™(Cortecs Diagnostics) , Helitest Lab™(Cortecs Diagnostics) і Pylori Tek ™(Bainbridge Sciences, дистрибьютер- Diagnostic Products Corporation) .

УРЕАЗНИЙ ТЕСТ

Наявність інфекції Hp у шлунку визначається по активності специфічної для даної бактерії уреази. Пацієнтові перорально вводиться розчин, що містить мічену 13С або 14С сечовину. У присутності Hp фермент розщеплює сечовину, у результаті чого видихуване повітря містить ІЗ2 з міченим ізотопом вуглецю (13С або 14С) , рівень якого й визначається методом масової спектроскопії або за допомогою сцинтилляционного лічильника відповідно.

Таблиця 3.1 Порівняння діагностичної цінності тестів для вивления Hp Метод Переваги Недоліки Застосування Культуральний Біопсія Точність ідентифікації Чутливість до антибіотиків може бути визначена in vitro Необхідність кількаразового проведення дослідження Висока вартість Необхідність наявності спеціальних середовищ, що вимагають багато часу для одержання результату Прийом антибіотиків останнього покоління або ИПН може вести до ложноотрицательним результатів Установлення діагнозу Диспансерне спостереження після проведення ерадикационной терапії Гістологічний Біопсія Доступність "Золотий стандарт" Необхідність кількаразового проведення дослідження Висока вартість Необхідність наявності спеціальних середовищ, требущих багато часу для одержання результату Прийом антибіотиків останнього покоління або ИПН може вести до ложноотрицатель-ним результатів Установлення діагнозу Оцінка стану слизової оболонки шлунка Диспансерне спостереження після проведення ерадикационной терапії Ипнингибитори протонового насоса ПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЕРАДИКАЦИОННОЙ ТЕРАПІЇ В цей час виявлення Hp вимагає проведення ерадикационной терапії лише при наявності чітких показань до неї.

У лютому 1994 року єднальна група Національного Інституту Охорони здоров’я (НИЗ) зі США виробила рекомендації з обмеження показань до проведення ерадикационной терапії у хворих з виразковою хворобою. Пізніше, в 1996 році в Маахстрихте (Нідерланди) ці рекомендації були модифіковані.

Нижче приводяться рекомендації, загальні для обох груп: ·

Пацієнтам з виразковою хворобою й наявністю Hp потрібне призначення антибактеріальних і антисекреторних препаратів як відразу після встановлення діагнозу, так і у випадку загострення захворювання.

(Підтримуючі дози антисекреторних препаратів показані хворим з анамнестическими даними про шлунково-кишкову кровотечу) . Hp - інфіковані особи з пептической виразкою, що довгостроково одержують антисекреторні препарати або що мають рефрактерность до них, також повинні приймати антибактеріальні препарати.

Ерадикационная терапія бажана також і у хворих з НЯД після повного дифференциально - діагностичного дослідження ·

Твердження про наявність взаємозв’язку з инфицированности Hp і раком шлунка вимагає подальшого уточнення.

Не отримано переконливих доказів зв’язку між інфекцією Hp і розвитком рефлюксезофагита, а також виразок, індукованих прийомом НПВП. Однак є вагомі підстави затверджувати, що ерадикация Hp знижує ризик розвитку інших ускладнень пептической виразки, зокрема повторної кровотечі.

При лікуванні таких хворих необхідна повна впевненість у тім, що ерадикационная терапія була успішною. Це диктує необхідність проведення контрольного дослідження через 4 тижні й через 6 місяців після її закінчення, а також антисекреторної терапії в підтримуючих дозах.

Практично, якщо дорослий пацієнт із неускладненою дуоденальной виразкою не приймає НПВП, його тестування на инфицированность Hp змісту не має, тому що результат незмінно буде позитивним.

Необхідно також відзначити, що Hp не є єдиним чинником ризику розвитку пептической виразки. Нижче приводиться список ще декількох з них: ·

Підвищена кислотність шлунка ·

Група крові I (0) ·

Табакокурение ·

Прийом ульцерогенних препаратів, наприклад НПВП ·

Психологічний стрес ·

Наявність супутніх захворювань, наприклад хронічна дихальна недостатність, хронічна брунькова недостатність ·

Спадкоємна схильність Таким чином, крім проведення ерадикационной терапії, необхідна зміна способу життя, зокрема припинення паління, і скасування НПВП.

ПРЕПАРАТИ, ВИКОРИСТОВУВАНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕРАДИКАЦИОННОЙ ТЕРАПІЇ

При наявності показань до проведення ерадикационной терапії звичайно призначають антисекреторний препарат у сполученні з антибіотиком, що пояснюється наступними причинами: ·

Деякі ефективні у відношенні Hp антибіотики менш стабільні в кислому середовищі, а їхній ефект потенцируется антисекреторними препаратами ·

Для загоєння виразки необхідна відповідне середовище, що досягається прийомом цих препаратів АНТИСЕКРЕТОРНІ ПРЕПАРАТИ На сьогоднішній день є три групи антисекреторних препаратів: антагоністи Н 2-рецепторів, інгібітори протонового насоса й ПИЛОРИД.

Антагоністи Н 2-рецепторів (АГР) Крапкою додатка препаратів цієї групи є рецептори клітинних мембран, але вони також здатні придушувати секрецію кислоти й збільшувати рн шлункового середовища. Вони сприяють загоєнню виразки, але не мають антибактеріальну активність. Крім Ранитидина (Glaxo Wellcome) , в ерадикационной терапії використовуються Фамотидин (Yamanouchi, Японія) і Низатидин (Lilly, США) .

Інгібітори протонового насоса Препарати цієї групи потужних антисекреторних препаратів діють безпосередньо на париетальние клітини шлунка. В експериментах in vitro вони робили дуже слабкий ефект у відношенні Hp. Найбільше широко відомим препаратом цієї групи є Омепрозол (Astra, Швеція) , але використовуються також Иансопрозол (Takeda, Японія) і Пантопразол (Byk Gulden, Німеччина) ·

ПИЛОРИД (див. нижче) АНТИБІОТИКИ Величезна кількість антибіотиків пройшли випробування на активність стосовно Hp. Нижче приводиться список антибіотиків, що довели свою ефективність: ·

Кларитромицин - високоефективний прерпарат із групи макролидов; володіє кислотоустойчивостью й добре всмоктується з желудочнокишечного тракту (ЖКТ) ·

Амоксициллин - препарат із групи пеніциліну, часто використовуваний в ерадикационной терапії; кислотоустойчив, але менш активний стосовно Hp, чим кларитромицин. Для більшого ефекту його комбінують із метронидазолом або тинидазолом ·

Метронидазол, тинидазол. Ці антибіотики із групи имидазолов мають подібну хімічну структуру. Їхній бактерицидний ефект проявляється при низьких значеннях рн, однак серйозну проблему представляє ріст резистентності Hp до антибіотиків. Отже, вони часто застосовуються в комбінації з одним або двома антибіотиками з інших груп ·

Тетрациклін Даний препарат використовується в комбінації, як мінімум, із ще одним антибіотиком і найчастіше замість амоксициллина.

Pages: 1 2 3 4 5

Збережи - » Гастроентерология: виразкова хвороба . З'явився готовий твір.

Гастроентерология: виразкова хвороба





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.