Економічна структура Дагестану сформувалася як частина загальносоюзного ринку, у якому інтереси регіону виявилися защемленими. Особливо це торкнулося розміщення виробництва. Відстала аграрно-індустріальна спеціалізація економіки, сильна відірваність від місцевого ринку - це головні риси народного господарства Республіки Дагестан. Із врахованих у республіці на початок 1998 року 41 тисяч одиниць суб’єктів всіх галузей економіки (підприємств, організацій, їхніх філій і інших відособлених підрозділів) найбільше їхнє число (19,6 тис. одиниць, 48% від загальної кількості) доводиться на сільське господарство

Республіка має високий освітній ценз, кваліфіковану й у той же час дешеву робочу силу. Промисловість представлена майже всіма великими галузями виробництва; її структура в останні роки формувалася під наростаючим впливом підприємств паливно-енергетичного комплексу, у першу чергу, електроенергетики. Найважливіші галузі, такі як енергетика, машинобудування мають розвитий технічний потенціал і сильний інженерно-конструкторський персонал. Більші можливості для розвитку мають рибна, консервна, виноробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів і скляна

Особливе значення для республіки мають народні ремісничі промисли. Віддавна чи ледве не кожне селище в Дагестані славилося тим або іншому ремеслу: виготовленням предметів домашнього побуту, знарядь праці зі сталі, заліза, міді, дерева й шкіри, виробництвом килимів, паласів, бурок, різного роду ювелірних прикрас, гончарних виробів, холодної й вогнепальної зброї. Однак індустріалізація господарства республіки привела до вимирання цілого ряду унікальних і древніх ремесел: наприклад, припинилося багатовікове виробництво глазурованого посуду в Південному Дагестані, повстяних килимів у Кумикии й Аварії

По суті в кожного народу республіки були розвинені всі види ремесел, однак вижили тільки ті, які мали, в основному, декоративний, художній характер. Так на нинішній момент збереглися й одержали розвиток ювелірне мистецтво селищ Кубачи й Гоцатль, килимарство лезгинських і табасаранских майстринь, металева насічка по дереву майстрів з Унцукуля, кераміка гончарів Балхара, виробництво знаменитих андийских бурок

Землі сільськогосподарського призначення в республіці становили 3305 тис.га (66% від загальної площі), рілля - 470 тис.га (9%), багаторічні насадження - 54 тис.га (1,1%), косовиці - 162 тис.га (3,2%), пасовища - 2632 тис.га (52%).

Аграрний комплекс республіки відрізняється екстенсивністю, слабкою продуктивністю. У структурі продукції сільського господарства на частку тваринництва доводиться 65% (в основному вівчарство мясошерстного напрямку). У рослинництві природні умови республіки обумовили пріоритетний розвиток виноградарства, садівництва й овочівництва

Одним із традиційних виробництв і занять населення Дагестану є виноробство. В основному воно було розвинено на околицях Кизляра й Дербента. Ніколи одна з дохідних галузей у республіці, багато в чому визначальну ситуацію галузі в країні (в 1985 році питома вага площ виноградних насаджень республіки становив 38% виноградників, оброблюваних у Росії, 45% валового збору винограду було отримано в Дагестані). Однак у результаті скорочення в останні роки площ і зборів винограду виноробство виявилося в найтяжкому положенні

Площі під виноградниками зменшилися з 71,2 тис.га (в 1983 році) до 23,6 тис.га в 1997 році (в 3 рази), а виробництво винограду скоротилося з 380,2 тис. тонн, до 67,2 тис.тонн в 1997 році (в 5,7 рази).

Незважаючи на настільки важке положення, перспективи в цієї галузі зберігаються непогані: це стосується, насамперед, виходу дагестанського виноробства на міжнародні ринки. І хоча цей ринок у цей час дуже насичений, у наших виноробів є можливість проникнення на нього як постачальників високоякісного й недорогого вина, коньяку й шампанського. Продукція дагестанського виноробства не раз відзначалася призами й медалями на міжнародних виставках. Про якість дагестанських коньяків говорить хоча б той факт, що це єдиних спиртний напій, що дають космонавтам, що повернулися з польоту. Все це дозволяє сподівається, що Дагестан у швидкому майбутньому стане поруч із такими великими виноробними країнами як Франція, Італія й Іспанія. А на внутріросійському ринку основні зусилля необхідно направити на збільшення кількості підприємств по розливі виноробної продукції в республіці для множення частки найбільш вигідних, так званих фінішних виробництв

Омиваний водами Каспійського моря й привабливим значним числом внутрішніх водойм, Дагестан має більший рибний потенціал. Прибережні води багаті рибою: кількою, кутумом, сазаном, воблою, жерехом, і, звичайно ж, надбання Каспію становлять найцінніші риби осетрових і лососевих порід (осетер, білуга, севрюга, каспійська лосось), а також тюлені. У численних ріках Дагестану водяться форель, шемая, вусань і інші

Рибна промисловість - одна з ведучих у харчовій індустрії Дагестану. Однак незважаючи на обмеження й заборона на вилов окремих видів риб (насамперед, осетрових), швидко скорочуються рибні запаси й, відповідно, улов і переробка. Свертивается роботи ряду риборозплідних заводів

Республіка поставляє на загальноросійський ринок нафта, газ, машини, устаткування, овочі, фрукти, чорну ікру, рибу коштовних порід і рибопродукцию, виноматеріали, коньяк, вовна, шкірсировина, килими, ювелірні вироби, вироби художньо-прикладних виробництв

Дагестан перебуває у вигідному географічному положенні й по суті зв’язує Росію і Європу зі Сходом. Тут є налагоджені товарні потоки залізничного, морського й автомобільного транспорту. Через республіку проходить залізнична магістраль Ростова-Баку й федеральна автодорога “Кавказ” магістральний нафтопровід Грізний-Баку. У Махачкалі є морські торговельний і рибний порти, незамерзаючі практично цілий рік, і до яких підведена залізниця. У порту є перевалочна нафтобаза. В 15 кілометрах від столиці розташований аеропорт

Зовнішньоторговельний обіг республіки в 1997 році оцінювався (включаючи неорганізовану торгівлю1) в 319 млн. доларів США, в 1,3 рази менше звороту 1996 року. У зовнішньоторговельних операціях з Дагестаном брало участь 42 країни (в 1996р. - 48, в 1995р. - 51 країна). Зовнішньоторговельний обіг по країнах ближнього зарубіжжя (СНД) склав 83 млн. доларів і зменшився за рік на 7%, однак його частка в загальному звороті виросла з 22 до 26%. Зовнішньоторговельні відносини підтримувалися з 10 державами ближнього зарубіжжя: найбільше активно велася торгівля з Азербайджаном (63,5 млн. доларів) і з Україною (16,8 млн. доларів).

Основними партнерами республіки в експорті й імпорті товарів є Азербайджан, Україна, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Туркменія, Італія, Нідерланди, Франція, Чехія, США, Узбекистан. Обсяг експортних поставок склав 60 млн. доларів (не рівні 1996р.), обсяг імпортних (включаючи неорганізовану торгівлю)1 - 259 млн. доларів (в 1,3 рази менше). Зменшення імпорту в основному пов’язане зі зменшенням зворотів “шоп-турів” (в 1997р. більша частина їх здійснювалася в Туреччину, Грецію, Пакистан, Сирію, Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Чехію, Німеччину); за рік їхній зворот знизився в 1,7 рази, а частка в загальному обсязі імпортних операцій ( з 75 до 58%.

У структурі експорту частка товарів нефтетопливно-енергетичного комплексу становить 64,7% (рік назад - 41,8%), машинобудівна продукція - 2,7 (6,5), чорних і кольорових металів - 1,5 (0,7), продовольчих товарів і сировини для їхнього виробництва - 22,2 (40,5), шкіряної сировини 3,7 (7,1), інших товарів - 8% (3,6%).

Частка дагестанських товарів у загальному обсязі експорту за рік виросла з 40 до 65% (більше 90% приросту отримано за рахунок росту експорту нафти). Як і колись АТ “Дагнефть” є основним постачальником експортної продукції, що поставило 368 тис.тонн нафти (62% експорту республіки), або в 1,6 рази більше, ніж рік назад. У числі експортних дагестанських товарів риба й рибопродукти (в основному осетрових порід і їхня ікра), шкіри КРС, овець, ягняти, а дизелі, сепаратори, насоси, вовна, електроенергія

У структурі імпорту частка продовольчих товарів становить 16% (рік назад - 12,5%), машинобудівна продукція - 12,9 (8,3), продукції паливно-енергетичного комплексу - 11,7 (7,8), чорних і кольорових металів - 4,9 (2,3), інших товарів - 54,5% (69,1 %).

Pages: 1 2