Два жіночих характери в романі Л. Н.Толстого «Війна й мир»: Наташа й Соня. У романі Л. Н. Толстой не намагається створювати ідеали. Він малює живих жінок із глибоким і точним психологічним проникненням у їхні душі. Маленька княгиня Волконська - одна із самих чарівних жінок у Петербурзі. Вона граціозна й кокетлива. Але вона анітрошки не замислюється про значення життя

Серйозні думки не відвідують її милу голівку. Заміжжя не змінило її. Князь Андрій розчарувався в ній після одруження. Він збирається виїхати в армію й робити подвиги

Дружина йому говорить, що флігель-ад’ютантом він міг би стати за допомогою її дядька. Вона була розпещена вдома й у світлі й очікувала поклоніння від чоловіка, але була ображена його холодністю. Але вона була одною “з тих рідких жінок, з якими чоловік може бути спокійний за свою честь”, Побоюючись же пліток, князь Андрій відвозить вагітну дружину до батька, розлучається із друзями, звичками, щоб позбавити її від залицянь Іполита. Маленька княгиня нудьгує

Вона вмирає при пологах. Можна поспівчувати, що їй у чоловіки дістався князь Андрій. З іншим чоловіком цілком могло б відбутися її щастя в сімейному житті, у якій не було б холодності чоловіка й усе було б без зайвих до неї претензій, нехай і мовчазних. Некрасива сестра князя Андрія, князівна Марія Болконская, - натура набагато більше глибока й симпатична

Убрання й бали не могли б наповнити її життя. Їй потрібно свідомість виконаного боргу. Батько-Деспот залякав її. Навчання стало для неї мученням

Марья безмовно зносить знущання батька й мріє, щоб він глянув на неї з любов’ю, сказав ласкаве слово. Батько ж кличе її дуркою. Вона обожнює брата й невістку, страждає за розлад їх. Коли предполагае-мый наречений, Анатолій Курагин, захоплюється Бурьен, Марья виправдує її, усвідомлюючи, що на її місці зробила б те ж саме

“Із часу хвороби батька… у ній прокинулися всі заснулі, забуті особисті бажання й надії…” Заміж вона виходить за Миколу Ростова. Графиня Марья, при всій своїй любові до чоловіка, при віємо щастя материнства, все-таки не може не почувати прозаїчності її життя Сниколаем.

“Графині Марье хотілося сказати йому, що не єдиним хлібом 11.І буде людина, що він занадто багато приписує важливості цим справам; але вона знала, що цього говорити не потрібно й даремно. Вона тільки взяла його руку й поцілувала”. Духовне переважує в графині Марье плотське, матеріальне

У Наташи обоє цього початку перебувають у гармонійному усі права захищені 2001-2005 рівновазі. Наташа -энергическая, обдарована натура. Автор любовно описує її в підлітковому віці, її витівки, її хлоп’яцтво. Наташа росте щасливою, улюбленою дитиною в добрій і дружній сім’ї московських бар. Наташу вчили мовам, танцям, співу, музиці. Вона співає так, що в слухачів захоплює дух від замилування

Вона робить враження на всіх, з ким зустрічається. Денисов пише їй вірші, Борис закохується, князь Андрій вирішує женитися на ній. Удома всі їй підкоряються (брат Петя, слуги). Кокетство сполучається в ній із чуйністю серця й природним розумом. У суперечках із братом Миколою вона постійно бере гору. Вона розгадує перевагу князя Андрія над іншими й закохується внего.

Наташа ображена переносом весілля на один рік і від’їздом князя Андрія. “Крім відсутності коханої людини, Наташу невідступно лякає думка, що в їй даром, ні для кого пропадає час, що пішло б на любов до нього”. Любов для женщи! ны - це саме життя

Незадоволена пристрасть зводить її з Курагиным. Наташа зробилася предметом пліток цілої Москви. Князь Андрій приймає її відмову. Дуже привабливий у Наташе її патріотизм, яскраво виявивши-шийся в участі в долі поранених при відступі з Москви. Виліковує душу Наташи любов Пьера Безухова

Толстой малює їх щасливе насінне життя, радості материнства. Вона повністю об’єдналася духовно з Пьером, прекрасно розуміла його розумну й багатогранну натуру. Образ Соні у відомому змісті протипоставлений образу Наташи. Соня самовіддана, має почуття власного достоїнства, витримку, почуття боргу. Але в ній немає життєвої гри, пориву

Микола Ростов жениться не на ній, а на Марье. Микола думає про Соню так: “Він у душі своєї начебто дорікав її за те, що вона була занадто доконана, і за те, що не в чому було дорікати її. У ній було всі, за що цінують людей; але було мало того, що б змусило його любити її”. Элен Безухова -шукачка любовних пригод у великому світлі. Найбільше любить своє тіло. Вона холоднокровно вибирає собі коханців, як блюда в меню. Дітей не хоче мати

Має репутацію розумної жінки завдяки холодному достоїнству й світському такту. Багатство, зв’язки дозволяють їй приховувати інтриги й пригоди, забезпечують безкарність