Отже, використовуючи методологію зіставлення роману та епопеї, запропоновану М. М. Бахтіним, ми порівняли із вказаними жанрами утопію, виявивши тим самим її структурні ознаки. Утопія за всіма трьома жанровими аспектами протистоїть роману, проявляючи свою близькість до епопеї. Основними особливостями досліджуваного жанру є: 1) зображений час - «абсолютне майбутнє» як позачасове сьогодення; предмет зображення - держава; «озовнішнені», «готові», «завершені» персонажі з єдиним світоглядом; 2) стилістична однорідність, відсутність «двоголосого слова», установка на правдивість, домінування описів; 3) «зона віддаленого образу» як у просторово-часовому, так і в ціннісному плані [22].

Утопія як жанр виявляє свою схожість не тільки з епопеєю, а й з ідилією. Циклічний час, який в останній панує, протистоїть часу історичному. Ідилічний світ, як і в утопії, замкнутий (хоча межі є, ймовірніше, психологічними). Основний ціннісний зміст зображеного в ідилії світу - спокій, обмежена, зате стійка гармонія. Утопія теж проголошує мирне існування суспільства і людини, але в той же час

Опис державного устрою свідчить про бажання і можливість замкнутого, відмежованого соціуму відстоювати свої цінності - за необхідності і воєнним шляхом (останнє ближче до епопеї). Предметом зображення в ідилії часто бувають відчуття й емоції людини. До її цінностей належать також любов до природи, дому і предків. Але, на відміну від утопії, в ідилії немає цінності держави (як і самого зображення держави).

Спорідненість епопеї та ідилії - в протилежності, як полюсів єдиної образної системи, - відзначав ще В. Гумбольдт, проте він формулює й істотні їхні відмінності: «ідилія ж власною волею відмежовується від частини світу, замикається в тому, що залишився…» [23]. Близькість її до утопії виявляється і в тому, що «ідилічне буття припускає або незнання про інший, «зовнішній» щодо ідилії, або втрату пам’яті про нього» [24].

А. Пєсков виділяє традиційні ідилічні теми - «любовні захоплення і млість томління, милування красою природи» [25]. Ідилічні мотиви, на його думку, можуть бути включені в будь-який жанр. «Найбільш «зручний» для такого вияву - роман, жанр, який сам по собі є «відлунням» інших жанрів і який перетворює інші жанри на свої сюжети» [26].

Близькість утопії до епопеї дає змогу припустити, що наявність утопії в гібридній структурі роману-антиутопії може орієнтувати один з варіантів цього жанру на епопейну традицію. Тоді гіпотетично іншим різновидом роману-антиутопії можуть бути твори, орієнтовані на ідилію [27].

Наталія Войтина

Література

1. Теория литературы: В 2 т.- Т. 1.- М., 2004.- С. 366.

2. Бахтин М. М. Формальный метод в литературоведении // Бахтин М. М. Фрейдизм. Формальный метод в литературоведении. Марксизм и философия языка: Статьи.- М., 2000.- С. 186-348.

3. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества.- М., 1986.- 356 с.

4. Теория литературы: В 2 т.- Т. 1.- М., 2004.- С. 226.

5. Тамарченко Н. Д. Эстетика словесного творчества Бахтина и русская религиозная философия.- М., 2001.- С. 44.

6. Бахтин М. М. Эпос и роман.- СПБ., 2000.- С. 454-455.

7. Про традициію зіставлення цих жанрів див.: Теория литературы: В 2 т. Т. 1.- С. 376-377.

8. Там само.– С. 377.

9. Див., напр.: Гончаров С. Л. Жанровая поэтика литературной утопии //

Проблемы литературных жанров: Материалы VI науч. межвуз. конф. 7-9 декабря

1988 г.- Томск, 1990.- С. 25-26; Калинин И. А. Русская литературная утопия

XVIII-XX вв.: Проблемы поэтики и философии жанра: Автореф. дис. … канд.

филол. наук.- СПб., 2002; Фрейденберг О. М. Утопия // Вопр. философии.-

1990.- № 5.- С. 148-167; Морсон Г. Границы жанра // Утопия и утопическое

мышление.- М., 1991.- С. 233-251; Ковтун Е. Н. Поэтика необычайного:

Художественные миры фантастики, волшебной сказки, утопии, притчи и

мифа.- М., 1999; Лапин Б. А. Утопия // Литературная энциклопедия терминов и

понятий.- М., 2001.– С. 1118; Чаликова В. А. Утопический роман: жанровые и

автобиографические источники современных антиутопий и дистопий // Социо

культурные утопии XX в.: Реф. сб. ИНИОН.- М., 1985.- Вып. 3.- С. 92-166;

Воробьев Л. Утопии и действительность // Утопический роман XVI-XVII

веков.- М., 1971.- С. 5-38; Utopie // Best О. F. Handbuch litcrarischer Fachbegrifte:

Definitioncn und Beispiele.- Frankfurt am Main, 1982.- S. 548; Utopie // Wilperl G. von.

Sachworterbuch der Literatur.- Stuttgart, 1989.- S. 986-989; Weidhase H. Utopie //

Mеtzler Literatur Lexikon: Begrifte und Definitionеn.- Stuttgart, 1990.- S. 481-482 та ін.

10. Детальніше про історичний час див.: Тамарченко Н. Д. Историческое время // Литературоведческие термины: Материалы к слов.- Коломна, 1997.-С. 16-18.

11. Бахтин М. М. Эпос и роман.- С. 451.

12. Там же.- С. 458.

13. Стеблин-Каменский М. И. Миф.- Л., 1976.- С. 51.

14. Тамарченко Н. Д. Эстетика словесного творчества М. М. Бахтина и русская религиозная философия.- С. 187.

15. Бахтин М. М. Эпос и роман.- С. 457.

16. Мор Т. Утопия // Утопический роман XVI-XVII веков.- М., 1971.– С. 41.

17. Улыбышев А. Д. Сон // Русская литературная утопия.- М., 1986.- С. 87.

18. Сумароков А. П. Сон «Счастливое общество» // Утопический роман XVI-XVII веков.- М., 1971.- С. 33.

19. Мор Т. Утопия.- С. 140.

20. Щербатов М. М. Путешествие в землю Офирскую // Русская литературная утопия.- М., 1986.- С. 37.

21. Бахтин М. М. Эпос и роман.- С. 480.

22. Там же.- С. 477.

23. Гумбольдт В. Язык и философия культуры.- М., 1985.- С. 245.

24. Там же.- С. 226.

25. Песков А. Идиллия // Лит. учеба.- 1985.- № 2.- С. 224.

26. Там же.– С. 224.

27. Про жанр yтопії див., напр.: Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе // Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики.- М., 1975.- С. 234-407; Вершинина Н. Л. Идиллия // Литературоведческие термины: Материалы к слов.- Коломна, 1997.- С. 10-13; Гаспаров М. Л. Буколическая

Поэтика // Лит. энцикл. слов.- М., 1987.- С. 59; Песков А. Идиллия // Лит. учеба.-1985.- № 2.- С. 224-227; Юрченко Т. Г. Идиллия // Литературная энциклопедия терминов и понятий.- М., 2001.- Стлб. 287-290; Max F. R. Die Idylie // Formen der Literatur: in Einzelndarstellungen.- Stuttgart, 1991.- S. 192-201 та ін.

Неореалізм в українській літературі хх Ст. (Концепція особистості в новелістиці В. ВИННИЧЕНКА та Тютюнника)

Проаналізовано особливості типу персонажа в неореалістичних новелах В. Винниченка та Гр. Тютюнника з метою виявлення відмінностей між неореалізмом у першій і другій половинах ХХ ст.

У сучасному літературознавстві проблема неореалізму потребує ґрунтовного осмислення, адже, незважаючи на його аналіз у низці монографій та підручників з історії зарубіжної і російської літератури та принагідні й часто поверхові згадки українських науковців про реалізм зразка ХХ ст. у контексті інших напрямів мистецтва, неореалізм не має ані усталеного термінологічного визначення (вживаються довільно вислови - «реалізм ХХ ст.», «психологічний / ліричний / імпресіоністський / експресіоністський реалізм», «постреалізм» тощо), ані теоретичного окреслення. За часів СРСР, коли панував догмат соціалістичного реалізму, радянська літературознавча критика говорила про неореалізм як художній напрям чи мистецьку течію повоєнної Італії, підкреслюючи його «занепадницький» характер.

Сучасні науковці згадують про реалізм зразка ХХ ст. переважно в контексті напрямів та течій модернізму, ще рідше – постмодернізму; комплексних досліджень щодо розвитку реалізму протягом усього ХХ ст. немає. Ми вважаємо, що епохи модерну та постмодерну не були монолітними (у сенсі домінування однорідної естетики); неореалізм як самостійний, потужний вияв реалістичного типу творчості існував та розвивався у першій і в другій половинах ХХ ст. паралельно з модерними, а потім постмодерними напрямами. Однак неореалізм епохи модерну та неореалізм епохи постмодерну мав ряд відмінностей, не був сталим та безперервним у своєму розвитку напрямом, існував паралельно з іншими мистецькими явищами, вбирав і синтезував їхній досвід, перебував під безпосереднім впливом різних світоглядно-філософських основ. Для того, щоб дослідити еволюцію неореалізму, виявити відмінності між неореалізмом першої та другої половин ХХ ст., проаналізуємо новелістику двох українських письменників – В. Винниченка (перша половина ХХ ст.) і Гр. Тютюнника (повоєнний час).

Pages: 1 2 3 4 5 6

Збережи - » До проблеми визначення жанру утопії та антиутопії . З'явився готовий твір.