У цей час створене й діє велика кількість імітаторів еМИ для випробувань авіаційної, космічної, корабельної й наземної техніки. Однак вони не повною мірою відтворять реальні умови впливу еМИ ядерного вибуху внаслідок обмежень, що накладаються характеристиками випромінювачів, генераторів і джерел електроживлення на частотний спектр випромінювання, його потужність і швидкість наростання імпульсу. Разом з тим, і при цих обмеженнях вдається одержати досить повні й надійні дані про появу несправностей у напівпровідникових приладах, збоїти в їхньому функціонуванні й т.п., а також про ефективність дії різних захисних пристроїв. Крім того, такі випробування дозволили дати кількісну оцінку небезпеки різних шляхів впливу еМИ на радіоелектронну техніку

Ідеальним захистом від еМИ з’явилося б повне вкриття приміщення, у якому розміщена радіоелектронна апаратура, металевим екраном. Разом з тим ясно, що практично забезпечити такий захист у ряді випадків неможливо, тому що для роботи апаратури часто потрібно забезпечити її електричний зв’язок із зовнішніми пристроями. Тому використовуються менш надійні засоби захисту, такі, як струмопровідні сітки або плівкові покриття для вікон, стільникові металеві конструкції для воздухозаборников і вентиляційних отворів і контактні пружинні прокладки, розташовувані по периметрі дверей і люків

Більше складною технічною проблемою вважається захист від проникнення еМИ в апаратуру через різні кабельні уведення. Радикальним рішенням даної проблеми міг би стати перехід від електричних мереж зв’язку до практично не підданих впливу еМИ волоконно-оптичним. Однак заміна напівпровідникових приладів у всьому спектрі виконуваних ними функцій електронно-оптичними пристроями можливо тільки у віддаленому майбутньому. Тому в цей час як засоби захисту кабельних уведень найбільше широко використовуються фільтри, у тому числі волоконні, а також іскрові розрядники, металлоокисние варистори й високошвидкісні зенеровские діоди

Металлоокисние варистори, являють собою напівпровідникові прилади, що різко підвищують своя провідність при високій напрузі. Однак, при застосуванні цих приладів як засоби захисту від еМИ варто враховувати їх недостатньо високу швидкодію й погіршення характеристик при кількаразовому впливі навантажень. Ці недоліки відсутні у високошвидкісних зенеровских діодів, дія яких засновано на різкому лавинообразном зміні опору від відносно високого значення практично до нуля при перевищенні прикладеного до них напруги певної граничної величини. Крім того на відміну від варисторів характеристики зенеровских діодів після багаторазових впливів високих напруг і перемикань режимів не погіршуються

Найбільш раціональним підходом до проектування засобів захисту від еМИ кабельних уведень є створення таких рознімань, у конструкції яких передбачені спеціальні міри, що забезпечують формування елементів фільтрів і установку убудованих зенеровских діодів. Подібне рішення сприяє одержанню дуже малих значень ємності й індуктивності, що необхідно для забезпечення захисту від імпульсів, які мають незначну тривалість і, отже, потужну високочастотну складову. Використання рознімань подібної конструкції дозволить вирішити проблему обмеження массогабаритних характеристик пристрою захисту

Складність рішення завдання захисту від еМИ й висока вартість розроблених для цих цілей засобів і методів змушують піти на перших парах по шляху їхнього вибіркового застосування в особливо важливих системах зброї й військової техніки. Першими цілеспрямованими роботами в даному напрямку були програми захисту від еМИ стратегічної зброї. Такий же шлях вибраний і для захисту систем, що мають більшу довжину, керування й зв’язки. Однак основним методом рішення даної проблеми закордонні фахівці вважають створення так званих розподілених мереж зв’язку (типу “Гвен”) , перші елементи яких уже розгорнуті на континентальній частині США.

Сучасний стан проблеми еМИ можна оцінити в такий спосіб. Досить добре досліджені теоретично й підтверджені експериментально механізми генерації еМИ й параметри його вражаючої дії. Розроблено стандарти захищеності апаратури й відомі ефективні засоби захисту. Однак для досягнення достатньої впевненості в надійності захисту систем і засобів від еМИ необхідно провести випробування за допомогою імітатора. Що стосується повномасштабних випробувань систем зв’язку й керування, те це завдання навряд чи буде вирішена в доступному для огляду майбутньому

Потужний еМИ можна створити не тільки в результаті ядерного вибуху. Сучасні досягнення в області неядерних генераторів еМИ дозволяють зробити їх досить компактними для використання зі звичайними й високоточними засобами доставки

У цей час у деяких західних країнах ведуться роботи з генерації імпульсів електромагнітного випромінювання магнитодинамическими пристроями, а також високовольтними розрядами. Тому питання захищеності від впливу еМИ будуть залишатися в центрі уваги фахівців при будь-якому результаті переговорів про ядерне роззброювання

Pages: 1 2