o Біологічним - необхідність знищення неповноцінних людей через погрозу виродження людини, як біологічного виду, внаслідок нагромадження патологічних генів впопуляции.

o Принцип доцільності - припинення тривалих і безрезультатних заходів щодо підтримки життя безнадійних хворих, щоб використовувати апаратуру для реанімації знову, що надійшли з меншим обсягом поразок,

o Економічні - лікування й підтримка життя ряду невиліковних хворих вимагає застосування дорогих приладів і ліків

Останні три принципи вже широко використовувалися у фашистській Німеччині: державна політика знищення “неповноцінних” , умертвіння тяжкопоранених внаслідок дефіциту медикаментів і госпітальних ресурсів наприкінці війни

Супротивники евтаназии в будь-якій формі приводять інші аргументи:

o Насамперед, релігійні моральні установки - “не убий” і “любов до ближнього заради Бога” (самоочищення й шлях до Порятунку через турботу про важко хворих людей) .

o Медицині відомі рідкі випадки мимовільного лікування рака, сам розвиток медицини суть боротьба зі смертю й стражданням (вишукування нових засобів і методів лікування) .

o При активній соціальній позиції суспільства можлива практично повна реабілітація інвалідів з будь-яким ступенем обмеження можливостей, що дозволяє повернути людини до життя як особистість

У цілому, найбільш активними й послідовними супротивниками евтаназии є представники духівництва. Так, вони розглядають будь-який вид евтаназии як убивство пацієнта лікарем (у випадку активної евтаназии) , або як потурання самогубству пацієнта (пасивна евтаназия) , що й у тім, і в іншому випадку є злочин законів, покладених Богом

Нижче приводяться два приклади з реального життя: скандал навколо діяльності доктора Джека Кеворкяна (США) і дослідження дійсних причин смерті чоловіків-гомосексуалістів, хворих Спидом, у Голландії

Трагічна історія, що відбулася в США й одержала величезний суспільний резонанс: за період з 1990 по 1997 р. у результаті суїциду, ассистированного доктором Джеком Кеворкяном наступила смерть декількох десятків (!) пацієнтів, хворих різними формами раку, хворобою Альцгеймера, синдромом хронічної утоми й ін. невиліковними на сьогоднішній день захворюваннями. Джек Кеворкян розробив спеціальне пристосування для введення отрути в організм пацієнта, воно приводилося в дію, коли пацієнт сам натискав особливу кнопку, що приводить механізм у дію. І це тільки ті випадки, які розслідуванню вдалося зв’язати з особистістю Джека Кеворкяна

Установлено, що в Нідерландах 2,1% всіх смертей передувало так зване медичне рішення про кінець життя. евтаназия й PAS дозволені там, в обмежених законом випадках, однак, правомірність їхнього застосування усе ще обговорюється

Багато дослідників думають, що частота евтаназии й PAS у хворих Спидом повинна перевищувати офіційні 2,1%. Обертає на себе увага, проведена Bindels аналіз даних 131 чоловіка-гомосексуаліста, яким у період з 1992 по 1995 р. був поставлений діагноз Спида, і померлих до 1 січня 1995р. Два описаних вище варіанти MDEL порівнювали з випадками природної смерті, до яких відносили померлих без якого-небудь медичного втручання, що також могло укорочувати життя хворого

Мультивариантний аналіз показав, що 29 (22%) людина вмерли в результаті евтаназии/PAS і 17 (13%) - у результаті інших MDEL, тобто одна третина (!) цих чоловіків прийняла запропоновані їм медичні рішення про кінець життя

Істотні статистично значимі розходження минулого виявлені у віці хворих на момент постановки діагнозу: у групі “евтаназия/PAS” 72% пацієнтів були у віці 40 років і більше, тоді як серед померлою природною смертю таких було тільки 38%. Це дозволяє припускати наявність відносного ризику застосування евтаназии або ассистируемого суїциду

Можливим поясненням більшої частоти MDEL у цій когорті варто вважати поінформованість пацієнтів про плин Спида й неефективності сучасних методів його лікування

Наведені вище факти говорять про готовність ряду лікарів посприяти в прискоренні настання смерті й готовності деяких категорій хворих прийняти речення лікаря про евтаназии, що повинне змусити суспільство серйозно задуматися про реальну погрозу того, що у швидкому будущем воно ризикує звернутися до моральної моделі, описуваної Ф. Ницше: “…Хворий - паразит суспільства. У відомому стані непристойно продовжувати жити…”

Pages: 1 2 3