Чагарниковий і трав’яний покриви в цих лісах різноманітні й густі. У менш вологих варіантах цих лісів другий ярус утворять трав’яні дерева.
На острові Тасманія крім евкаліптів багато вічнозелених буків, родинних південноамериканським видам.
На південно-заході материка лісу покривають західні схили хребта Дарлинг, звернені до моря. Ліси ці майже суцільно ськладаються з евкаліптів, що досягають значної висоти. Число ендемичних видів тут особливо велико. Крім евкаліптів широко поширені пляшкові дерева. Вони мають оригінальний бутилкообразний стовбур, товстий у підстави й різко звужується догори. У дощову пору року в стовбурі дерев ськапливаются більші запаси вологи, які витрачаються в посушливий період. У подросте цих лісів багато чагарників і трав, пестрящих яськравими квітами.
У цілому, лісові ресурси Австралії невеликі. Загальна площа лісів, включаючи спеціальні насадження, що ськладаються в основному з видів, що мають м’яку деревину (головним чином сосни променистої) , наприкінці 70-х років становила всього 5,6% території країни.
Перші колоністи не виявили на материку рослинних видів, характерних для Європи. Надалі в Австралію були завезені європейські й інші види дерев, чагарників і трав. Тут добре прищепилися виноградна лоза, бавовник, зернові (пшениця, ячмінь, овес, рис, кукурудза й ін.) , овочі, багато фруктових дерев і т. д.
В Австралії в закономірній послідовності представлені всі типи ґрунтів, властиві тропічним, субекваторіальному й субтропічному природним поясам.
У районі вологих тропічних лісів на півночі поширені червоні ґрунти, що переміняються в напрямку до півдня червоно-бурими й коричневими ґрунтами у вологих саванах і сіро-коричневими в сухих саванах. Червоно-бурі й коричневі ґрунти, що містять перегній, небагато фосфору й калій, коштовні для сільськогосподарського використання.
У межах зони червоно-бурих ґрунтів розташовуються основні посіви пшениці Австралії.
В окраїнних районах Центральних рівнин (наприклад, у басейні Муррея) , де розвинені штучне зрошення й застосовують багато добрив, на сіроземних ґрунтах вирощують виноград, плодові дерева, кормові трави.
У навколишнім кільцем внутрішні пустельні території напівпустельних і особливо степових областях, де є трав’яний, а місцями й чагарниково-деревний покрив, поширені сіро-коричневі степові ґрунти. Потужність їх незначна. Вони містять мало перегною й фосфору, тому при використанні їх навіть як пасовища для овець і великої рогатої худоби потрібне внесення фосфорних добрив.
Австралійський континент розташований у межах трьох основних теплих кліматичних поясів південної півкулі: субекваторіального (на півночі) , тропічного (у центральній частині) , субтропічного (на півдні) . Тільки невелика частина о. Тасманія перебуває в межах помірного пояса.
Субекваторіальний клімат, характерний для північної й північно-східної частини континенту, відрізняється рівним ходом температур (протягом року середня температура повітря 23-24 градуса) і більшою кількістю опадів (від 1000 до 1500 мм, а місцями більше 2000мм) . Опади сюди приносить вологий північно-західний мусон, і випадають вони головним чином улітку. Узимку, у сухий період року, дощі випадають тільки епізодично. У цей час дмуть сухі, жаркі вітри із внутрішньої частини материка, які іноді викликають посухи.
У тропічному поясі на Австралійському континенті формується два основних типи клімату: тропічний вологий і тропічний сухий.
Тропічний вологий клімат властивий крайньої східної частини Австралії, що входить у зону дії південно-східних пасатних вітрів. Ці вітри приносять із собою на материк насичені вологою повітряні маси з Тихого океану. Тому вся область прибережних рівнин і східних схилів Великого Вододільного хребта добре зволожена (у середньому випадає від 1000 до 1500 мм опадів) і має м’який теплий клімат (температура самого теплого місяця в Сіднеї - 22-25 градусів, а самого холодного - 11,5-13 градусів) .
Маси повітря, що приносять вологу з Тихого океану, проникають і за Великий Вододільних хребет, втративши по шляху значна кількість вологи, тому опади випадають тільки на західних схилах хребта й у районі передгір’їв.
Розташований в основному в тропічних і субтропічних широтах, де сонячна радіація велика, Австралійський материк сильно нагрівається. У зв’язку зі слабкою изрезанностью берегової лінії й піднесеністю окраїнних частин вплив морів, що оточують материк, слабко позначається у внутрішніх частинах.
Австралія —і самий сухий континент Землі, і одна з найбільш характерних рис його природи - широке поширення пустель, які займають великі простори й простягаються майже на 2,5 тис. км від берегів Індійського океану до передгір’їв Великого Вододільного хребта.
Для центральної й західної частин материка характерний тропічний пустельний клімат. Улітку ( грудень-лютий) середні температури піднімаються тут до 30 градусів, а іноді й вище, а взимку ( червень-серпень) знижуються в середньому до 10-15 градусів. Найбільш жарка область Австралії - північно-західна, де у Великій Піщаній пустелі температура майже все літо тримається на оцінці 35 градусів і навіть вище. У зимовий період вона знижується незначно (приблизно до 25-20 градусів) . У центрі материка, у районі міста Алис-Спрингс, у літню пору року температура вдень піднімається до 45 градусів, уночі падає до нуля й нижче (- 4-6 градусів) .
Центральна й західна частини Австралії, тобто приблизно біля половини її території, одержують у середньому 250-300 мм опадів у рік, а околиці оз. Ейр - менш 200 мм; але й ці незначні опади випадають нерівномірно. Іноді протягом декількох років підряд взагалі не буває дощів, а іноді за два-три дні, а те й за кілька годин випадає вся річна кількість опадів. Частина води швидко й глибоко просочується крізь водопроникний ґрунт і робиться недоступної для рослин, а частина випаровується під жаркими променями сонця, і поверхневі шари ґрунти залишаються майже сухими.
У межах субтропічного пояса виділяються три типи клімату: средиземноморський, субтропічний континентальний і субтропічний вологий.
Средиземноморський клімат свойствен південно-західної частини Австралії. Як можна судити за назвою, клімат цієї частини країни подібний із кліматом європейських средиземноморських країн - Іспанії й Південної Франції. Літо тут печеня й, як правило, сухе, а зима тепла й волога. Порівняно невеликі коливання температури часом року (січень - 23-27 градусів, червень - 12-14 градусів) , достатня кількість опадів (від 600 до 1000 мм) .
Зона субтропічного континентального клімату охоплює південну, що примикає до Великої Австралійської затоки частина материка, містить у собі околиці міста Аделаїди й простягається трохи далі на схід, у західні області штату Новий Південний Уельс. Основні риси цього клімату - невелика кількість опадів і порівняно більші річні коливання температури.
Зона субтропічного вологого клімату включає у свої границі весь штат Вікторія й південно-західні передгірні частини штату Новий Південний Уельс. Загалом, вся ця зона відрізняється м’яким кліматом і значною кількістю опадів (від 500 до 600 мм) , головним чином у прибережних частинах (проникнення опадів у глиб континенту зменшується) . Улітку температури піднімаються в середньому до 20-24 градусів, але взимку досить сильно знижуються - до 8-10 градусів. Клімат цієї частини країни сприятливий для вирощування фруктових дерев, різних овочів і кормових трав. Правда, для одержання високих урожаїв застосовується штучне зрошення, тому що в літній період вологи в ґрунті втримується недостатньо. У цих районах розводять молочну худобу (випас на кормових травах) і овець.
У пояс помірного клімату входять тільки центральна й південна частини острова Тасманія. Цей острів у значній мірі зазнає впливу від навколишніх водних просторів, і клімат його відрізняється помірковано теплою зимою й прохолодним летом. Середня температура січня тут 14-17 градусів, червня - 8 градусів. Переважний напрямок вітрів - західне. Середньорічна кількість опадів у західній частині острова - 2500 мм, а кількість дощових днів - 259. У східній частині клімат трохи менш вологий.
У зимовий час іноді випадає сніг, але він довго не зберігається. Рясні опади благоприятствуют розвитку рослинності, і особливо трав, які вегетируют цілий рік. На вічнозелених соковитих природні й поліпшених подсевом кормових трав лугах цілий рік пасуться череди великої рогатої худоби й овець.
Жаркий клімат і незначне й нерівномірне випадання опадів на більшій частині материка приводять до того, що майже 60% його території позбавлені стоку до океану й мають лише рідку мережу тимчасових водотоків. Мабуть, ні на якому іншому материку немає настільки слабко розвитий мережі внутрішніх вод, як в Австралії. Річний стік всіх рік континенту дорівнює всього 350 куб. км.
4. Промисловість
Збережи - » Австралія - економіко-географічна характеристика . З'явився готовий твір.