Було в Рюрика два чоловіки, не родичі його, але бояри, і відправилися вони в Царьград зі своїм родом. Пливучи по Дніпрові, побачили на горі невелике місто й запитали:

-Чий це місто?

Тамтешні жителі відповіли:

-Були три брати: Кий, Щек і Хорив, які побудували містечко цей і сгинули, а ми отут сидимо, їхні нащадки, і платимо данину хазарам.

Аськольд і Дир залишилися в цьому місті, зібрали в себе багато варягів і стали володіти землею галявин. Рюрик же княжив у Новгороді.

У рік 6374 (866) відправилися Аськольд і Дир війною на греків. Візантійський імператор, цар Михайло був у той час у поході проти агарян (мусульман), але одержавши в Чорної ріки звістка про те, що Русь іде походом на Царьград, вернувся. Аськольд і Дир тим часом увійшли в протоку Суду, убили безліч християн (византийцев) і осадили Царьград двомастами кораблів.

Цар Михайло із працею пробився в Царьград. Разом з патріархом Фотієм він всю ніч молився в церкві святої Богородиці у Влахерне. Потім з піснями винесли вони до моря священну реліквію - ризу святої Богородиці й омочили її підлоги в море. Море в ту ніч було спокійно, але після трапилося чудо: раптово піднялася бура з вітром, і великі хвилі розметали кораблі язичник^-русі. Багато російських човнів прибило до берега й переламало так, що деяким удалося врятуватися й повернутися додому.