“Колискова Джимбо” (так кликали іграшкового слона Шушу) народжує в нашому поданні образ незграбного, небагато великовагової істоти, що викликає однак, самі добрі почуття. Жанр колискової як не можна краще допомагає показати образ із легким відтінком гумору. Адже звучання колискової найчастіше асоціюється із чим те маленьким, беззахисним і ніжним. У Дебюсси ж цей жанр характеризує нехай і іграшкового, але все-таки слона. Звідси - і нетипове для колискової використання протягом всієї п’єси низького регістра, і нетрадиційний для колискової акомпанемент у вигляді більших секунд, що чергуються. Великовагова, трохи кутаста мелодія колискової побудована по звуках пентатонического звукоряду, що надає музиці деякий східний колорит: ПРИКЛАД N 10 Основним, “будівельним” матеріалом п’єси є секунди, які те “колишуться”, те “тупцюють” на місці, образуя разом із супроводом целотоновое звучання. Використання настільки незвичайних виразних засобів - один із прояві зв’язків Дебюсси з російською музикою. Зокрема, можна провести аналогію з романсом А. П. Бородіна “Спляча князівна”, у якому композитор широко застосував целотоновие последования, що мерехтять секунди в супроводі й пентатоническое будова мелодії

Розвиток матеріалу в “Колискової Джимбо” здійснюється по наскрізному принципі: кожне нове мелодійне утворення підготовляється попередньої й з’являється непомітно. У цілому ця п’єса багата тонкими відтінками настрою, дуже мальовнича по колориті й зачаровує дивно майстерним використанням скромної палітри виразних засобів

Дуже витончена й граціозна третя частина сюїти - “Серенада ляльці”. На її жанрову приналежність указує вже сама назва. Як відомо, серенада привітальна або любовна пісня, що виконує під вікном возлюбленой. Головні ознаки жанру - плавна, виразна мелодія й аккомпонимент, подражающии звучанню гітари або мандоліни

В “Дитячому куточку” героїнею серенади, Дебюсси зробив ляльку, тому перераховані жанрові ознаки містять у собі щось іграшкове. Уже перша авторська ремарка, що пропонує виконувати всю п’єсу на лівій педалі підкреслює прозорість і деяку ілюзорність звучання музики. Весь комплекс музично-виразних засобів характеризує “лялькове” звучання серенади: полегшена фактура, забавна “стрибуча” мелодія, побудована на широких інтервалах і своєрідній гармонії випереджає, що форшлагом,, у якій виділяється звучання порожніх кварт і квінт, раптові динамічні контрасти, різкі зміни головного й уривчастого руху: ПРИКЛАД N 11.

В “Серенаді ляльці” особливо наочно виявилося вміння композитора виводити один мотив з іншого, завдяки чому виходить що, вся тканина як би виткана з матеріалу єдиного походження. Враження від поетичної мініатюри Дебюсси дуже точно сформував И. И. Мартинов: “У цієї, здавалося б, невибагливій дитячій п’єсі композитор досягає вишуканості стилю, створюючи чарівну картинку, що вводить у мир дитини, увлеченно граючого з лялькою. Тут немає штучності, підробки під дитячу психологію, є теперішня музика для маленьких слухачів, дорівнює цікава й для дорослих”. (20, с. 218) .

Немов тонкою акварельною кистю написана четверта п’єса циклу “Сніг танцює”. Коло родинних їй образів пізніше ще детализированнее буде втілений у прелюдії “Кроки на снігу”. Однак і тут Дебюсси досягає надзвичайної колористичности звучання і яркою образної виразності. П’єса “Сніг танцює” виділяється із всіх частин сюїти своїм імпресіоністичним фарбуванням. Вона не просто пейзаж, картинка природи. Одноманітно падающии сніг викликає в людини почуття смутку й власної самітності. У музиці ці настрої передані монотонністю руху, однаковості фігурального малюнка, що служить мальовничим тоном для виразних мелодійних побудові

Для п’єси “Сніг танцює” Дебюсси обрав жанр токати. (До нього він неодноразово звертався у своєму фортепианном творчості: Токата зі збірника “Для фортепіано”, п’єса “Рух” з I-й тетради “Образів”, “Сади під дощем” з “Эстампо”) . В основі токати лежить характерний виконавський прийом - швидке чергування обох рук, що створює відчуття моторности, безперервності плину музики. У даному ж творі токкатний жанр відмінний фактурним різноманіттям, дуже цікавою гармонійною мовою, завдяки якому створюється особливий колорит нестійкості, недосказанности й зибкости. Дебюсси звертається до вертуознному не заради рішення технічних завдань. Його імпресіоністична токата примітна насамперед своїм незвичайним образним змістом, що дозволяє віднести “Сніг танцює” до найцікавіших і новаторських сторінок “Дитячого куточка”.

Великою поетичністю й теплотою чарує п’єса “Маленький пастух”. У ній композитор відтворює звучання сопілкових наигришей, але повідомляє їм більшу реальність і емоційну насиченість у порівнянні наприклад, з оркестровою Прелюдією до “Послеполуденному відпочинку Фавна”. В основі п’єси - два тематичних елементи, що імітує наигриши маленького пастуха: сумний^-сумний-споглядально-сумний і хороводно-танцевальний. Незважаючи на розходження характеру, обидва наспіви мають загальні риси: виділення звучання тритона, вигадливий і примхливий ритмічний малюнок, якому тріолі надають відчуття волі й невимушеності. Можна відзначити інтонаційні зв’язки наигришей з музичними темами більше ранніх творі Дебюсси: перший наигриш близький флейтовому лейтмотиву Фавна (Прелюдія до “Послеполуденному відпочинку Фавна”) , а також основній темі “Сфінкс “п’єса для флейти соло “Сфінкс”) .

Однак при інтонаційному спорідненні тематизма “Маленького пастуха” з наведеними творами образна сфера п’єси досить сильно відрізняється від світлих пейзажів оркестровей прелюдії й “Острова радості”. Музика носить тут серйозний характер, навіває думки про затерянности маленької людини у величезному світі. Такий відтінок образного змісту явно виділяє “Маленького пастуха” серед інших п’єс сюїти як ліричний відступ перед останньою частиною циклу

Їй є “Golliwogg’s cake walk”. Заключний номер має досить оригінальний заголовок - “Кэк-уок Голливога”. Голливог - лялька негреня із чорними, що стирчать в усі сторони волоссями, а також одне із прізвиськ “комедійного” негра в менестрельних поданнях. Кэк-уок (що дослівно означає “хід за тістечком”) - побутовий американський танець, звертання до якого відбиває величезний інтерес Дебюсси до мистецтва, що зароджувалося, джазу. До скопійованих ритмів Дебюсси звертається пізніше: у п’єсі “Маленьке негреня”, у прелюдії “Генерал Ексцентрик^-ексцентрика-ексцентрик-лавина-ексцентрик”, у марші англійського солдата з першої картини балету “Ящик з іграшками”. В “Лялькової кэк-уоке” композитор використав найбільш яскраві ознаки цього жанру - чітку, механістично точну ритміку із синкопами, гострі секундові звучання в акордах, різко контрастну динаміку. Іронічний контекст останньої п’єси сюїти виразився в тім, що Дебюсси ввів у її середню частину знаменитий “мотив томління” з “Тристана й Ізольди” Р. Вагнера. Що став у свій час своєрідним гаслом вагнеристов, у Дебюсси він звучить як дотепний жарт. Мотив з “Тристана”, супроводжуваний ремаркою “з більшим почуттям”, з’являється в оточенні акордів, що імітують сміх: Ця п’єса надзвичайно залучає своїм сучасним звучанням

У рік створення Дебюсси “Дитячого куточка” М. Равель написав чарівну серію музичних “ілюстрації” до казок під назвам “Моя матінка - гуска”. Равель жагуче любив дітей. Ніколи не знаючи батьківства, він всю силу своєї нерозтраченої любові переніс на маленьких Жана й Мими Годебских - дітей його давніх приятелів. Для них і був складений цей добуток, причому спершу передбачалося, що “маленькі друзі композитора” стануть першими виконавцями на публічному концерті. (Але діти були дуже соромливі, і п’єси були зіграні маленькими піаністками - Женевьевой Дюрок і Жанною Леле) .

Працюючи над циклом “Моя матінка гуска”, Равель писав: “мій намір відтворити в цих п’єсах поезію дитинства, природно, привело мене до очищення мого почерку”. (цит. по 21, с. 84) . Равель пояснює форму кожної з п’єс, використовуючи двох- і трехчастние схеми. При досить розвитий мелодії на сторінках “Моєї матінки - гуски” немає ні сліпучих пасажів, ні складних для виконання акордових масивів фактура тут прозора й легка. Економічність у користуванні виразними засобами говорить про бажання композитора досягти простоти й безмайстерності оповідання. У теж час залишається складним гармонійна мова, богатий динамічними нюансами, що передають тонкі звукові градації

Pages: 1 2 3