Пригадайте, які наслідки для економічного й соціально-політичного розвитку США мала перемога Півночі в громадянській війні 1861-1865 рр. У чому полягала суть «доктрини Монро»? Піднесення економіки США. Технічний прогрес у промисловості й сільському господарстві. Досягнення світової першості. Кінець XIX -качан XX ст. характеризувалися небувалим зростанням американської економіки. В 1871-1913 рр. національний дохід США збільшився в 5 разів, а національне багатство країни - в 7. Особливо швидкими темпами зростало промислове виробництво: за цей період воно збільшилося в 9 разів. В 1913 р. США виробляли понад третину світової промислової продукції, запозбавивши далеко позаду інші індустріальні країни.

Перемога промислової Півночі в громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і прийнятий 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях для ринкового освоєння південних штатів і земель Заходу. У США було створено такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна.

Важливу роль в індустріалізації відіграв потік іммігрантів. За останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, в основному з Італії, Ірландії та східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні, заповзятливі люди, серед яких було чимало кваліфікованих фахівців. Нестачу робочої сили підприємці прагнули компенсувати раціо налізацією виробництва й не шкодували коштів на наукові дослідження. За кількістю винаходів, розробкою нових видів техніки й технологій США посідали перше місце у світі. Заводі й фабрики країни оснащувалися найсучаснішим устаткуванням.

Економічне зростання забезпечувалося також сприятливою економічною політикою держави. Промисловість США була добрі захищена від конкуренції імпортних товарів високими митами. Протекціонізм поєднався із залученням іноземних інвестицій, і на качану XX ст. смороду склали в США 3,4 млрд доларів. Для американської економіки була вигідна і та обставина, що країна знаходилася на значній віддалі від своїх європейських конкурентів, по сусідству зі слаборозвиненими латиноамериканськими країнами. Наприкінці XIX - на качану XX ст. США перетворилися на потужну індустріально-аграрну державу. В економіці країни відбулися глибокі структурні зміни, з’явилися нові галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. В 1882 р. знаменитий винахідник Т. Едісон побудував першу теплову електростанцію, а до качану ХХ ст. у США було вже близько 3 тис. електростанцій. У країні почалася електрифікація промисловості, транспорту й побуту.

Індустріалізація Сполучених Штатів поєднувалася не тільки з технічним прогресом у промисловості, алі й з удосконалюванням організації виробництва й праці. Галузі легкої промисловості вперше у світі переходять до масового випуску стандартизованого взуття, одягу, продуктів харчування, ліків. На великих заводах упроваджувалися потокові методи виробництва з конвейєрним складанням вузлів, агрегатів і готової продукції; удосконалювалася організація праці. Завдяки цим нововведенням компанія Г. Форда, що стала символом масового виробництва в Америці, зуміла знизити вартість автомобіля з 950 до 290 доларів і зробити його доступним масовому покупцеві. Форд був одним з перших підприємців, які усвідомили, що робітник може приносити прибуток і в якості споживача товарів. В 1913 р. його компанія випустила 250 тис. автомобілів, що становило половину продукції всього автомобілебудування США. Зростання автотранспорту викликало посилене будівництво шосе, розвивалися також інші шляхи сполучення.

Перша теплова електростанція та Г. Форд на своєму першому автомобілі

Особливо швидко здійснювалось залізничне будівництво, що заохочувалося федеральними кредитами й наданням землі в користування залізничних компаній. На 1900 р. залізниці з’єднали всі штати, а чотири магістралі - тихоокеанське й атлантичне узбережжя. Загальна довжина залізниць досягла 190 тис. миль, що становило половину світової залізничної мережі. Швидко розвивалися засоби зв’язку - телефон і телеграф. У Нью-Йоркові й Бостоні відкрилися перші лінії метро.

Період бурхливого розвитку переживало й сільське господарство. Праця вільних фермерів на вільній землі приносила свої результати. США перетворилися на провідного виробника та експортера харчових продуктів. Цьому багато в чому сприяло застосування нових сільськогосподарських машин і штучних доголивши. До 1914 р. у сільському господарстві країни нараховувалося 17 тис. парових тракторів і 15 тис. вантажівок.

Розвиток ринкової економіки США відбувався в умовах нещадної конкурентної боротьби, що загострювалася в роки криз. Великі корпорації (акціонерні товариства) поглинали розорених конкурентів, створювали міжкорпоративні об’єднання - трести, встановлюючи монопольний контроль над цілими галузями промисловості й транспорту

Серед могутніх монополістів особливо виділялися нафтовий трест Дж. Рокфеллера, сталева компанія Карнегі, мідна Гугенгейма, електротехнічна фірма «Дженерал Електрик», залізничні «імперії» Вандербіль-Та і Гантінгтона. Якщо в 1861-1890 рр. у США було створено 24 трести, те тільки в 1899-1902 рр. з’явилося 82 нові великі компанії йз загальним капіталом 3,2 млрддоларів.

Концентрація охопила й банківську справу. Банки Рокфеллера, Моргана, Меллона та інші фінансували найбільші комерційні проекти в країні. Так, в 1901 р. один з найвпливовіших фінансистів США Дж. Морган, придбавши в Е. Карнегі за 490 млн доларів належні тому акції металургійних підприємств, створив могутню «Сталеву корпорацію», яка контролювала 44 % національної виплавки чавуну й 66 % сталі. В 1904 р. у США нараховувалося 445 великих промислових і банківських корпорацій (які складалися з десятків компаній) із загальним капіталом 20,4 млрддоларів.

Розвиток зв’язків банків і промислових компаній обумовив появу на качану XX ст. у США перших фінансово-промислових груп. Найбільші з них - банкірський «Дім Дж. Моргана», групи Рокфеллера, Пенсільванська, Доджа, Вандербільта й Гарімана - контролювали більшу частину видобувної й оброблювальної промисловості країни. Домінуючи в американському бізнесі, смороду, чи так інакше, впливали на добробут мільйонів людей

Еволюція двопартійної системи. Сполучені Штати Америки було утворено в 1776 р. при об’єднанні тринадцяти британських колоній, що проголосили свою незалежність. Війна за незалежність тривала до 1783 р. і завершилася перемогою колоністів. В 1787 р. була прийнята конституція США, а в 1791 р. - перший цикл виправлень до неї (Білль про права), який гарантував американцям основні громадянські права й свободи та істотно обмежив повноваження федерального уряду щодо штатів.

Згідно конституції США становлять собою президентсько-парла мін тську республіку. Законодавчі повноваження належати двопалатному конгресу, що складається з палати представників та сенату, який формується на ґрунті рівного представництва штатів як суб’єктів американської федерації. Президент країни, що обирається на чотири роки, є головою держави й, водночас, керівником федеральної адміністрації (уряду). Великі повноваження належати Верховному суду країни, який одночасно виконує функції конституційного суду. США є союзною державою (федерацією), що складається йз штатів (з 1959 р. - 50). Особливу адміністративну одиницю становить Федеральний округ Колумбія, де знаходиться столиця країни Вашингтон

Політичне життя країни визначало суперництво двох партій - республіканської й демократичної. Демократична партія, що склалася на ґрунті спільних інтересів аграріїв в 1828 р., згодом стала орієнтуватися на інтереси рабовласників-плантаторів південних штатів. У свою чергу утворена в 1854 р. республіканська партія відстоювала інтереси промисловців і фермерів Півночі.

В 1860-х роках суперечності між рабовласницькими південними й північними штатами привели до качану чотирилітньої громадянської війни. Перемога Півночі врятувала країну від розколу й привела до повсюдної заборони рабства в США.

Глибокі зміни, що відбувалися в економіці країни, справляли помітний вплив на розвиток політичного життя США, на внутрішню політику держави. Після громадянської війни непримиренна ворожнеча республіканців і демократів відійшла в минуле. Наприкінці ХІХ ст. обидві партії відрізнялися рідкісною одностайністю в підтримці інтересів великих корпорацій, стримуванні соціальних рухів у країні та фактичному схваленні расизму й сегрегації на Півдні.

Pages: 1 2