…Майже всі вірші комедії Грибоєдова зробилися прислів’ями. В. Одоєвський Майже два століття пройшло із часу створення безсмертної комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”, але ми попрежнему зачитуємося нею. Свіжа, соковита, яскрава, образна мова не дає застаріти безцінному добутку російської літератури. Показником щирих народностей комедії є те, що, не встигши вийти>з-під пера автора, вона відразу ж розлетілася по світлу, розібране на вірші й полустишья, фрази, вираження, які ми вживаємо у своїй мові й сьогодні. Як часто ми вимовляємо “крилаті фрази” у розмові, не догадуючись, що їхній автор - не народ, а А. С. Грибоєдов! Багато цитат комедії настільки точні, ярки, дотепні, що запам’ятовуються відразу й без тривалого завчання, збагачуючи й прикрашаючи нашу мову

Не зрячи Пушкін говорив про комедію “Горі від розуму”: “Про вірші не говорю, половина повинна ввійти в прислів’я”. Будова вірша Грибоєдова настільки легко й прозоро, що має приказковий характер, а багато афоризмів комедії й самі засновані на принципі російських прислів’їв і приказок: Підписане - так із плечей геть. Або: Ах! злі мови страшнее пістолета

Чудове сполучення віршованої форми й разкр-ворной мови, що робить багато фраз і вираження комедії незабутніми: А втім, він дійде до ступенів відомих, Адже нині люблять безсловесних. Або: У мої лета не повинне сміти Своє судження мати. Стежачи за мовою персонажів комедії, за допомогою мови ми не тільки © Алл Соч. РУ 2005 оцінюємо їх тим або іншим способом, але й переносимо їхнього слова в реальне життя, у подібні ситуації. Автор комедії допомагає нам точніше охарактеризувати людини: “герой не мого роману”, ” чоловік-хлопчик”, ” чоловік-слуга”, “і золотий мішок, і мітить у генерали”, “не людин, змія”; виразити свої почуття: “свіже переказ, а віриться із працею”, “щасливі годин не спостерігають”, “блаженний, хто вірує, тепло йому на світі!”; дати коштовна життєва рада: “хто бідний, той тобі не пари”, “читай не так, як паламар, а з почуттям, з толком, з розміщенням”; дати влучну характеристику вдач: “шумимо, братик, шумимо”, “учора був бал, а завтра буде два”, “ну як не порадеть рідні чоловічки”.

Легко, без зусиль увійшла комедія в наше життя (або наше життя послужило основою для її написання?). Як інакше можна обірвати балаканину репетиловых, не обурившись: Послухай, бреши, так знай же міру! І сьогодні чацкие, отчаявшись переробити мир у надії залікувати розбите серце, викликують: Геть із Москви.’ сюди я більше не їздець

Біжу, не оглянуся, піду шукати по світлу, Де ображеному є почуттю куточок!.. Карету мені, карету! Роблячи ім’я лицемірного й брехливого героя комедії загальним, ми зітхаємо: Молчалины блаженствують на світі!

Ми бачимо, таким чином, що афоризми, що стали прислів’ями й приказками, у тексті комедії є не тільки елементами руху сюжету, коштами мовної характеристики діючих осіб, але й надають мові добутку соковитість, виразність, яскравість. Влучні грибоедовские афоризми вийшли не тільки за рамки комедії, але й цілої історичної епохи. Сьогодні вони живі в нашій мові й у сучасній літературній мові