«Сума довгів більшої Земельної власності в Галичині в Р. 1881 Перевищувала катастральну Оціночну вартість цілої нашої більшої власності» [7, 291].

«…Приватна власність не виникає природним способом» [7, 213];

«Дрібна власність буде допущена до кредиту лиш через посередництво локальних фінансових інститутів» [7, 273];

«Торгова ціна праці, так як і ціна кожного товару, означена звичайними економічними правилами…» [7, 227];

«Робітник одержує за свою працю тільки її Ринкову ціну, тобто стільки, скільки конче потрібно, щоб прожити» [7, 238].

Системність термінолексики передбачає лексико-словотворчу адекватність у фіксації понять, які складають процес пізнання єдності протилежностей, наявних у природі та суспільному житті. І. Франко прагнув передати цю єдність протилежностей суспільно-економічних явищ (відповідно - понять) однотиповими термінами: Доходи -видатки, Продаж - купівля, пропонування – попит.

«… спосіб заробкування, Доходи й видатки і загалом життєвий бюджет» [7, 383];

«Продаж і купівля товарів - це ніщо інше, як обмін» [7, 234];

«Це називається в економії, що Пропонування цукру було більшим, Ніж Попит на нього» [7, 236].

Для позначення ряду понять, що в сучасній мові називаються одним словом, І. Франко нерідко використовує описові звороти. Наприклад, Переміна продуктів на капітал [7, 234] – Сучасний ТоваРообіг; Кошти, вложені у його вироби [7, 235],- У значенні Собівартість.

Системність проявляється ще й в утворенні та вживанні однакових за структурою термінів, що називають однотипні соціально-економічні поняття. Так, на позначення соціально-економічних явищ у статтях І. Франка використано терміни із суфіксом –анн(я): Обниження, Вивлащення, утримання, вироблення. Ці терміни утворені від похідних основ відповідних дієслів на позначення суспільно-економічних дій.

Наприклад: «Помимо Всіх сил трудностей уважався банк Зобов’Язаним старатись про пільгу для рільників через Обниження рат амортизаційних, котрих дотеперішня (в інших банках) висота грозить Многим Меншим посідателям повним Вивлащенням» [7, 272];

«…Тобто продавати їм свою працю за ціну, якої повинно йому вистачити на покриття коштів на своє Утримання» [7, 230];

«…ціна товару завжди рівняється коштам його Вироблення» [7, 235].

Аналізуючи українські соціально-економічні терміни початку XX ст., можна відзначити їх помітну хаотичність, невнормованість, характерні для становлення кожної термінологічної системи. І все ж проаналізований матеріал дає підстави твердити, що українська економічна термінолексика із самого початку формувалася на науковій основі, чому сприяла й діяльність І. Франка.

Олена Михалевич

Література

1. Білодід І. К., Лагутіна А. В. Особливості наукової термінології в період НТР. Напрями вивчення і опису // Культура слова.– 1982.– Вип.7.– С. 3–8.

2. Дячук Т. М. Семантичні зсуви (розширення і звуження) як способи поповнення складу соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр.– К., 1998.– С. 125–128.

3. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства: Підруч.– К.: Політтехніка, 2004.– С. 58– 97.

4. Панько Т. І. Від терміна до системи: Становлення марксистсько-ленінської політекономічної термінології у східнослов’янських мовах.– Л.: Вища шк., 1979.– 146 с.

5. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство: Підруч. для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закладів.– Л.: Світ, 1994.– С. 37–48.

6. Проблеми української термінології / Зб. наук. пр. учасн. 9-ї Міжнар. наук. конф. «Проблеми української термінології СловоСвіт 2006».– Л., 19– 21 верес. 2006.– 294 с.

7. Склад і структура термінологічної лексики української мови / А. Крижанівська, Л. Симоненко, Т. Панько та ін.– К.: Наук. думка, 1984.- 194 с.

8. Франко І. Твори: В 20 т.– К., 1956.– Т. 19: Філософ., екон. та іст. ст.– 779 с.

Pages: 1 2

Збережи - » Соціально-економічна термінолексика Івана Франка . З'явився готовий твір.