Людство йде до вищої правди, до вищого щастя, яке тільки можливо на землі, і я в перших рядах! А. Чехов. Вишневий сад А. П. Чехов відомий в усьому світі не тільки як письменник-прозаїк, що вміє на декількох сторінках своїх коротких оповідань умістити целую людське життя, але і як чудовий драматург-новатор. А. П. Чехов завжди дуже гостро почував час, у яке йому довелось жити, і переломний стан миру й людини в цей критичний період. Перебуваючи в постійному пошуку особливих художніх прийомів і принципів для їхнього втілення, Чехов був упевнений, що “ніяких сюжетів не потрібно…

У житті немає сюжетів, у ній усе змішано - глибоке із дрібним, велике з незначним, трагічне зі смішним… Потрібні нові форми, нові форми…” І в театрі, уважав Чехов, все повинне бути так само просто й у той же час складно, як у реальному житті

Пильно вдивляючись у повсякденне існування звичайних людей, Чехов бачив їхню красу й значущість, але не в зовнішнім поводженні й відносинах, а у внутрішньому їхньому світі. Саме тому “нові форми” дії в драмі повинні відобразити потаєні, сховані, часто не усвідомлювані самими героями щиросердечні рухи. Чеховська драма стала новим явищем у російському мистецтві

Особливо це можна сказати про останню п’єсу Чехова, вершині його драматургії - “Вишневому саду”, у якому всі герої охоплені занепокоєнням, спрагою змін, але при читанні якої нас не залишає світлий ліричний настрій. У п’єсі “Вишневий сад” драматург не тільки висвітлює, але й припускає подальшу долю трьох станів, що зложилися або тільки формуються до кінця XIX - початку XX століття. Дворянство до цього часу вже зживало себе, розорялося, розшаровувалося, втрачало міцні основи свого існування. На зміну йому приходить нова сила - буржуазія, але Чехов не сумнівається, що це тимчасово, ненадовго, оскільки підростаюче покоління хвилюють уже зовсім інші ідеї, залучають інші цінності, і це є запорукою побудови нової, молодій, що цвіте Росії

Сюжет п’єси надзвичайно простий, тут немає ефектних ситуацій, гострої зав’язки. Бажаючи наблизити театральну постановку до реального життя, Чехов відмовився від непотрібних деталей і подробиць і пишався тим, що “у п’єсі немає жодного пострілу”. Внутрішній мир людини, його психологію великий драматург зумів показати копіювання заборонене © 2005 за допомогою тільки мовлення персонажів, скупих, але ємних ремарок

У п’єсі “Вишневий сад” герої не вступають у запеклу боротьбу один з одним, хоча є потендиаль-ными супротивниками, поки вирішується питання, кому ж дістанеться вишневий сад. Чехів майстерно створює ситуацію, коли відкрита ворожнеча між діючими особами, які не тільки є представниками різних станів, але й мають несхожі погляди на життя, неможлива. Кожний тут переживає свою драму, і ніхто нікому не може допомогти, так само як ніхто нікого не може й погубити. Майже всі герої виявляються безпомічними перед дійсністю. Однак, незважаючи на відмову ділити діючих осіб своєї п’єси на позитивний і негативних, “добрих” і “злих”, Чехов будує свою творчість на глибокому й співчутливому розумінні кожної окремої людини, уміло знаходить майже у всіх своїх героях добре, людське почало

И це наштовхує читачів на думці про красу життя взагалі, про багатство людської душі. Чудові п’єси А. П. Чехова дотепер не сходять зі сцен театрів, і не зрячи їх кожна нова постановка збирає повні зали, викликає спори й хвилюючі думки про життя, призначення людини. А викликано це тим, що оди нових поколінь зустрічаються в чеховських п’єсах із близькими й актуальними проблемами, герої драматичних добутків раптом стають нашими помічниками або супротивниками. І пошуки вищого сенсу життя, і вірність боргу, і жагучі пориви почуттів, і обмануті надії - все це можна знайти на сторінках безсмертних чеховських п’єс