З погляду оповідача єдино значн і живими були його дитячі і юнацькі роки. Час, про втрату якого пише Пруст, - це час суб’єктивне, плин життя окремої людини з усім, що його оточує, тобто плин життя кожного покоління. Трагедія втрати «свого» часу - трагедія, що виникає перед кожною людиною й поколінням, сама по собі вона не присвячена до якої-небудь певної соціальної епохи. Але в Пруста в сполученні з періодом в історичному розвитку ця трагедія приймає більше конкретний епохальний характер - намечается корінна переорієнтація у всіх сферах життя й суспільства

Pages: 1 2