Близько 150 днів у році середня добова температура вище 15°C. Зима м’яка (середня температура січня близько 4°С), у рослин не припиняється вегетація. Сніг, що іноді випадає, швидко тане, але частіше взимку йде дощ. Літо й осінь сонячна, теплі, середня температура липня й серпня близько 24°С. Східна частина південного узбережжя Криму сухіше, з річною кількістю опадів 500–600 мм і менш. Клімат верхової поверхні Яйли відрізняється прохолодним летом (на висоті близько 1200 м середня температура липня 15,7°С), не дуже суворою зимою (середня температура січня на тій же висоті біля –4°С, на сході нижче), значною кількістю опадів (у західній частині 1000–1200 мм), сильними вітрами. На заході сезонний розподіл опадів таке ж, як і на Південному березі, максимум їх доводиться на зиму. На невеликому просторі Кримських гір яскраво виражені різноманітні ландшафти. Особливо характерний карстовий ландшафт верхової поверхні

Яйли з каррами, лійками й іншими формами голого карсту, із природними шахтами, які часто служать шляхами проникнення в таємничий підземний мир. Плоским, поїденим карстом поверхня поглинає дощові й поталі снігові води, тому відсутні наземні водотоки й лише в лійках із замуленим днищем утворюються калюжі стоячої води. Властивому голому карсту карровие поля поєднуються на високих масивах з кам’янистими гірськими лугами й степами, на більше низьких - з гірської лесолугостепной і лісостеповою рослинністю. Карстовий ландшафт розповсюджений на всіх ділянках плато західної монолітної частини Яйли й на роз’єднаних платоподобних масивах її східної частини, але особливо яскраво виражений на Ай-Петрі, Чатирдаге й Карабияйле. Тут тільки на дні карстових лійок і западин зеленіють лугові трави, на нижчих ділянках із западин і отворів природних шахт стирчать верхівки дерев і кущів. Це вносить розмаїтість у пейзаж голих кам’янистих просторів. Нижні яруси плато Яйли колись були більше лісистими

Знищення лісів і поїдання худобою втеч дерев, що заважало поновленню лісу, а також непомірний випас трав’янистої рослинності послужили причиною великого поширення оголених вапнякових поверхонь, розвитку голого карсту й погіршення режиму джерел під вапняковими обривами. Гірничо-лісові ландшафти схилів Яйли з буковими й дубовими лісами схожі з кавказького й карпатськими, лісу ж із кримської сосни на південному схилі характерні саме для Криму й повторюються лише в північній частині Чорноморського узбережжя Кавказу. Кримські гірські ліси мають винятково велике протиерозійне й водоохоронне значення. Необхідні їхня охорона й відновлення. Мають потребу в охороні тварини, які населяють цього лісу

Неповторний средиземноморский ландшафт Південного берега зі сланцевими схилами, хаосом кам’яних брил, зламами, вапняковими скелями. Тут збереглися дубово-пихтовие лісу з вічнозеленим підліском. Але значною мірою цей ландшафт поступився своє місце окультуреному з виноградниками й тютюновими плантаціями, садами, парками, курортними будинками й пляжами. На схід от Алушти уздовж узбережжя простягається смуга средиземноморского ксерофитно-чагарникового ландшафту. Для нього характерна рослинність, що властива Східному Середземномор’ю. Типовий ерозійний рельєф смуги поширення цього ландшафту в таврійських сланцях відрізняється інтенсивним розчленовуванням поверхні долинами й різко контрастний щодо майже не порушених ерозією закарстованних поверхонь сусідньої Яйли. Для даного ландшафту особливо необхідна боротьба із селями, які розвиваються в смузі таврійських сланців і піщаників. З північної сторони Яйли поширені своєрідні лесокустарниковие (з пануванням пухнатого дуба) і південні лісостепові ландшафти кущових пасемо. Увінчаний обривом крутий схил внутрішньої куести й різкі стрімчасті борти каньйонів, які неї розчленовують, створюють пейзажі, у яких контрастно виділяються голі вапнякові стіни, мергельні укоси з осипами, схили, які заросли деревами й кущами

У спектрі висотної зональності південного схилу Яйли поєднуються зони средиземноморского ландшафту Південного берега, гірничо-лісова з поясами дубових, соснових і букових лісів, карстового ландшафту верхової поверхні. На північному схилі средиземноморский ландшафт відсутній. У нижній висотній зоні розвинена південний лісостеп, а в середній (за винятком самих західних районів) немає типових для південного схилу лісів із кримської сосни. На сході спостерігаються більше континентальні варіанти виділених типів. Із тварин тут зустрічаються кримський олень, борсук, лисиця, вепр. Гірський Крим - це природний музей, де на порівняно невеликій площі зосереджені різноманітні ландшафти й маса унікальних пам’яток природи. Тут перебувають Кримський природний заповідник, Ялтинский гірничо-лісовий заповідник, природний заповідник Мис Мартьян, Никитский ботанічний сад

Pages: 1 2