Характерна риса сучасного етапу керування - всебічне використання організаційної техніки, до якої ставляться: засобу добування інформації (промислова телевізійна установка, що дозволяє вести спостереження за виробничою діяльністю в цехах, на складах, виробничих ділянках, прилади радіаційної й хімічної розвідки й т.д.) ; засобу обробки інформації й виробництва оперативних і інженерно-технічних розрахунків (клавішні обчислювальні машини, електронно-обчислювальні машини й т.д.) ; засобу документування й розмноження документів (диктофони, магнітофони, друкарські машинки, копіювальні (друковані) апарати, креслярські прилади й пристрої) , канцелярські приналежності, різні лінійки, шаблони, трафарети, набори типових записів, умовних знаків, а також типові форми

У цей час на об’єктах широко застосовуються автоматизовані системи керування виробництвом (АСУП) , однієї з підсистем якої повинна бути цивільна оборона. Застосування автоматизованих систем у керуванні цивільною обороною вносить різкі зміни в методи роботи й організаційну структуру органів керування: визволить частину оперативних працівників, що виконували трудомістку роботу, відпадає необхідність розробляти й відправляти письмові повідомлення й зведення. Зникне необхідність у внутрішній інформації, усувається паралелізм і дублювання в зборі дані обстановки й т.д.

Порядок роботи з організації й виконання всіх заходів ГО залежить від обстановки, завдань, наявності часу. При погрозі нападу супротивника начальник ГО об’єкта вводить у дію план ГО, уточнює завдання. Організується оповіщення й збір особового складу, якому визначаються порядок і строки: приведення в готовність системи керування, зв’язки й оповіщення, організації цілодобового чергування, проведення заходів щодо захисту робітників та службовців, членів їхніх сімей (приведення в готовність притулків і вкриттів, будівництва відсутніх захисних споруджень, пристосувань під укриття підземних споруджень, видачі засобів індивідуального захисту; розосередження й евакуації й ін.) ; проведення заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта; приведення в готовність сил і засобів ГО й др.

Керування заходами в цей період здійснюється як з пункту керування, так і з робочих місць начальницького складу. Дані про хід виконання заходів надходять до начальників ГО цехів, начальникам служб і в штаб ГО об’єкта. Штаб ГО узагальнює й аналізує вступник інформацію й готовить начальникові ГО об’єкта речення для прийняття рішення

По сигналі “Повітряна тривога” начальник, штаб, служби й командири формувань об’єкта вживають заходів по дублюванню сигналу на території об’єкта всіма наявними й зі способами зв’язку, укриттю робітників та службовців у захисних спорудженнях, зупинці або перекладу виробничої діяльності на особливий режим роботи, відключенню енергогазотеплоисточников, виставлянню постів спостереження

Після нападу супротивника начальники (командири) усвідомлюють обстановку, організують розвідку, відновлюють порушене керування, вживають заходів по зборі, узагальненню й оцінці дані обстановки, приймають рішення на проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт і ставлять завдання підлеглим, організують взаємодію й керування ходом рятувальних робіт, контроль за виконанням відданих розпоряджень. З’ясовуються в загальному виді, яке напад відбувся, завдання, поставлене старшим начальником, роль і місце об’єкта, служб і формувань у виконанні загального завдання

При організації розвідки вказується: мета й завдання розвідки, сили й засоби для її проведення, де зосередити основні зусилля, які дані й на який термін добути, до якого часу доповісти загальні висновки по сформованій обстановці. При порушенні керування використовуються наступні способи відновлення: передача керування з одного пункту на іншій, виділення оперативної групи із засобами зв’язку, передача керування на вищу інстанцію й ін. Збір дані обстановки здійснюється шляхом особистого спостереження начальника (командира) за діями сил у вогнищі поразки, вивчення доповідей і повідомлень по технічних засобах (телефону, радіо, за допомогою магнітних стрічок) , заслуховування доповідей підлеглих і т.д. При оцінці обстановки вивчаються характер нападу супротивника; сили й засоби (служб, формувань) , положення сусідів; стан об’єкта, умов погоди, пора року й доби. При оцінці супротивника вивчаються: місце застосування супротивником засобів поразки, вид (ядерне, хімічне, бактеріологічне (біологічне, або звичайна зброя) і кількість застосованих боєприпасів, характер і обсяг руйнувань виробничих фондів, пожеж, стан захисних споруджень і людей, що перебувають у них; втрати серед робітників та службовців, що перебували поза захисними спорудженнями, аварії на коммунально - енергетичних мережах, радіаційна, хімічна й бактеріологічна (біологічна) обстановка на об’єкті й шляхах висування сил до вогнища поразки, і на цій основі визначаються обсяг майбутніх рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт, необхідна кількість сил і засобів

При оцінці сил і засобів ГО з’ясовуються: положення, склад, угруповання й виконувані завдання, їхня боєздатність, у тому числі укомплектованість, наявність і стан техніки, політико-моральний стан, ступінь навчання, забезпеченість матеріально-технічними засобами, доза випромінювання. Одночасно виробляється розрахунок і визначається їхня відповідність потребному кількості сил для ведення СНАВР. Визначається також, яку перегрупування або маневр необхідно зробити. При оцінці положення сусідів установлюється, якою мірою їхній стан і дії будуть сприяти або негативно впливати на рішення завдань по проведенню СНАВР на об’єкті

Характер місцевості й стан маршрутів вивчаються з метою з’ясування їхнього впливу на пересування сил і засобів ГО й виконання ними рятувальних робіт. Особлива увага приділяється прогнозуванню змін на місцевості в результаті застосування зброї масової поразки. Установлюється, як краще використовувати місцевість при рішенні завдань ГО об’єкта

Пора року й доби, стан погоди оцінюються з погляду їхнього впливу на дії сил і засобів у вогнищі поразки при проведенні СНАВР. Узимку передбачаються міри проти обмороження особового складу сил ГО й уражених, навесні намечаются заходу щодо підвищення прохідності транспорту ГО. При вивченні часу доби визначається тривалість дня й ночі й відповідно міри для роботи в нічних умовах. Вивчається також прогноз погоди, напрямок пануючих вітрів, опади, режим водних акваторій, стан гідротехнічних споруджень і можливість затоплення

Висновки, які повинні бути зроблені з оцінки обстановки, є основою для ухвалення рішення на проведення СНАВР. У рішенні на проведення СНАВР вказуються: обсяг рятувальних робіт і послідовності їхнього виконання, на яких цехах, ділянках зосередити основні зусилля, яку угруповання сил мати для проведення СНАВР, які завдання поставити службам і формуванням, строки початку й закінчення робіт, кількість змін зі складу сил ГО у випадку роботи на зараженій місцевості, порядок взаємодії, матеріального й технічного забезпечення, організація керування, оповіщення й зв’язки. Ухвалене рішення штаб ГО оформляє у вигляді наказу або окремих розпоряджень. Рішення, крім того, наноситься на план об’єкта, і основна його ідея доповідається вищестоящому начальникові. На підставі ухваленого рішення ставляться завдання підлеглим - наказом або окремими розпорядженнями

У наказі на проведення СНАВР вказуються: короткі висновки з оцінки обстановки, задум дій і склад угруповання сил, завдання формуванням, завдання сусідів, завдання службам ТЕ, місця розгортання медичних формувань і порядок евакуації уражених, припустимі дози випромінювання особового складу, час початку й тривалість роботи кожної зміни, порядок матеріального, технічного й іншого видів забезпечення, з яких пунктів здійснюється керування, місця розгортання рухливого пункту керування, заступники начальника ГО.

Pages: 1 2