Інтегрований урок: зарубіжна література + образотворче мистецтво. Самостійна пізнавальна діяльність учнів можлива лише там, де створюються сприятливі умови для її розвитку. У цьому велику роль відіграє інтеграція навчального матеріалу. Науковими дослідженнями, шкільною практикою доведено, що зміст навчального матеріалу може здійснюватися на різних рівнях інтеграції і з допомогою різних підходів. Структура інтегрованих уроків відрізняється від звичайних.

Під час планування і організації таких уроків вчителю важливо знати:

—Інтегрований урок об’єднує блоки знань кількох предметів, через що надзвичайно важливо визначити головну його мету. Якщо загальна мета визначена, то зі змісту суміжних навчальних дисциплін беруться ті відомості, які необхідні для її реалізації.

—Інтеграція сприяє подоланню напруги, втоми учнів за рахунок різноманітних видів діяльності під час уроку.

—Провести такий урок може вчитель зарубіжної літератури. Під час проведення уроку вчителями зарубіжної літератури та інших предметів бажана ретельна координація дій.

Головна мета уроків літератури — становлення людини, яка вміє мислити, зіставляти, аналізувати, і найголовніше любити, співпереживати: розуміти й емоційно сприймати літературу, живопис, музику. У мистецтві закладений найбагатший потенціал духовноморального виховання, адже саме воно благотворно впливає на внутрішній світ учнів. І це не випадково. Чи може урок залучити школярів до мистецтва? Так, може. І досягти цього можна з допомогою інтегративного підходу.

Залучення творів живопису в змісті уроку займає чимало часу оскільки проводиться докладний аналіз репродукцій картин художників, ілюстрацій, уміле використання яких налаштовує учнів на глибоке й детальне розуміння художнього тексту. Ознайомлення з репродукціями картин, ілюстраціями, порівняння їх з художніми творами, що вивчаються, підвищує інтерес дітей до літератури, знайомить із специфікою кожного виду мистецтва.

Нагадаємо основні етапи роботи над картиною: сприймання зображення; відомості про жанрову специфіку картини, її автора; осмислення картини за запитаннями; прочитання (усно) картини; виконання (письмово) творчого завдання за картиною.

Запитання до картини можуть бути такі:

Які почуття викликала картина? Що у ній привертає вашу увагу? Якими засобами досягає цього художник? Зверніть увагу на небо, природу, людей, опишіть їх. Яке загальне враження склалося у вас від картини? За тематикою живопис поділяється на жанри: історичний, побутовий, батальний, портрет, пейзаж, натюрморт.

Мета уроку: ознайомити семикласників з історичною добою в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”; перевірити знання тексту художнього твору; розвивати вміння аналізувати художній твір, твори живопису, усне мовлення учнів.

Унаочнення: тексти повісті “Тарас Бульба”, репродукція картини С. І. Васильківського; малюнок Т.Г. Шевченка “Тарас зустрічає своїх синів”, цикл ілюстрацій В. Лопати до повісті “Тарас Бульба”; власні ілюстрації учнів до повісті “Тарас Бульба”; інтерактивна дошка з написом завдання для самостійної роботи.

Хід уроку

Вступне слова вчителя про героїчну сторінку в історії України — Запорозьку Січ.

Цей урок за повістю М.В. Гоголя ми присвячуємо темі “Запорозька Січ на сторінках

повісті і в живописі”. Проблеми історії українського козацтва, Запорозької Січі надто турбували М. Гоголя, оскільки він з великим зацікавленням вивчав минуле рідного краю і справедливо вбачав у козацькій добі героїчний зміст. Повідомлення учнів про історію Запорозької Січі.

Яка ж вона, Запорозька Січ? Які її закони й традиції? Розкажіть про життя українських козаків за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”. Що було основною їхньою справою? На ці запитання нам разом необхідно дати відповіді.

Самостійна робота (на перевірку знання художнього тексту і з’ясування того, що було найдорожчим у житті запорозьких козаків): знайти у тексті й відновити : слова з уривку повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”.

“Ваші пестощі — чисте… та добрий …: ось ваші пестощі.

А бачите ось цю …? Ось ваша мати!

А от краще я вас, на тому ж таки тижні виряджу на …. От де наука, то наука! Там вам школа; там наберетесь розуму.

(Поле, кінь, шаблю, Запорожжя). Після відновлення тексту уривка проводимо бесіду за запитаннями:

Кому з героїв повісті належать ці слова? Яким чином ми можемо переконатися, що Тарас Бульба — це справжній воїн? Чи має він право запевняти, що Запорозька Січ — це школа життя?

Виконуючи самостійну роботу та відповідаючи на запитання, учні дізнаються про Запорозьку Січ ще задовго до появи на ній Тараса Бульби з синами — Остапом і Андрієм.

Робота з текстом повісті.

Зачитуємо уривок на уроці і даємо відповіді на запитання: 3 яким почуттям вимовляє Тарас слова “я козак!” Чим насправді він пишається? Як письменник оцінює поведінку Бульби в цьому епізоді? Де, на вашу думку, проходило життя козаків?

Зачитуємо уривок з першого розділу повісті: Під час бесіди з учнями на уроці загострюємо їх увагу на тому, що зображення дано на фоні буденного сільського пейзажу. Видно нову господарську будівлю, на якій знаходиться колесо від воза (можливо, для гнізда лелеки); високий тин; старий розлогий дуб, який залишає за собою широку тінь; вдалині козак веде коней, на яких прибули до батьківського дому сини Тараса Бульби.

Міцного, кремезного Тараса Бульбу у широчезних білих штанях і козацькій сорочці Шевченко змальовує на фоні могутнього дуба. З кремезною постаттю батька контрастують на малюнку молоді, стрункі постаті синів Бульби — Остапа та Андрія. Остап засукує рукава, готуючись до битви навкулачки з батьком. Біля нього стоїть тихий, мрійний, , сором’язливий Андрій, мамин “мазунчик”, який, “втупивши очі в землю”, думає про щось своє.

Мати — “бідна старенька”, худорлява, трохи розгублена, як від зустрічі з дітьми, так і від передчуття скорої розлуки з ними, невесело спостерігає за цією зустріччю. Увесь малюнок наповнений лірикодраматичним настроєм і є своєрідним вступом до розвитку подій, знайомить нас з головними героями гоголівського літературного твору.

“Бульба з нагоди приїзду синів звелів скликати усіх сотників і всю полкову старшину, хто був тільки на місці; і коли прийшли двоє з них та осавул Дмитро Товкач, старий його товариш, він їм зразу ж показав синів, кажучи: “Ось дивіться, які молодці! На Січ їх незабаром пошлю”. Гості привітали і Бульбу та обох юнаків і сказали їм, що добре діло роблять і що немає кращої науки для молодого хлопця, як Запорозька Січ.

…Та коли на те пішло, тойяз вами їду! їйбогу їду! Якого дідька мені тут ждати? Щоб я став гречкосієм, домоводом, доглядати овець та свиней, та бабитися з жінкою? Та хай пропаде вона: я козак, не хочу! То що з того, що нема війни? Я так поїду з вами на Запорожжя… “.

Підсумкова бесіда.

Хто наші козаки? (Воїни!) Що для них найголовніше? (”Чисте поле, добрий кінь, шабля — мати”).

Продовження роботи з текстом. Безкраї степові простори, які трапилися нашим героям і під час подорожі до Запорозької Січі, слугують розумінню становлення характерів героїв, витоків їхнього героїзму. Лише на такій землі можуть народжуватися і жити такі мужні, сильні, горді люди з щедрим серцем. Степ — це батьківщина козаків, богатирівзапорожців.

Зазначимо, що М. Гоголь у повісті змальовує український степ вдень, увечері та вночі, використовуючи багатющу палітру фарб, розмаїття звуків. На цьому етапі уроку дуже важливо навчити учнів тонко вловлювати стан природи, переносити на неї свої емоції, почуття, настрої, шукати у ній співзвучність. Сприймання — це активний творчий процес за участю пам’яті, уяви, фантазії учня. Поліпшить його робота з репродукціями картин відомих художників і особливо малюнками самих учнів до повісті “Тарас Бульба”.

На уроці ми пропонуємо використати такі репродукції картин та ілюстрації: Т. Шевченка “Тарас зустрічає своїх синів”; С. Іванова “По дорозі на Січ”; С. Васильківського “Козаки в степу”; Є. Кибрика “Остап перед стратою”, “Смерть Тараса”, І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”; цикл ілюстрацій Василя Лопати до повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”.

На початковому етапі уроку краще познайомити учнів з малюнком видатного українського поета Тараса Шевченка “Тарас зустрічає своїх синів”, який насправді є першою ілюстрацією до відомої повісті. Ілюстрація (сепія) вдало витримана в дусі гоголівського твору, датована 1842 роком і підписана самим поетом. Нині вона зберігається в Ермітажі міста СанктПетербурга.

На поетовому малюнку зображено зустріч старого козака Тараса Бульби з синами — Остапом і Андрієм, які щойно повернулися з навчання до батьківського будинку.

Pages: 1 2

Збережи - » Зображення Запорозької Січі на сторінках повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» . З'явився готовий твір.