В 1938 р. Б.М. Шавер запропонував побудувати систему криміналістичної дисципліни по типі систем галузевих правових дисциплін, розділивши її на загальну й особливу частину. У загальну частину він включив криміналістичну техніку й ту частину тактики, що, на його думку, не ставилася до науки карного процесу, а в особливу він включив застосування основних принципів криміналістики до розслідування окремих видів злочинів і методики їхнього розслідування. Ця концепція одержала подальший розвиток у написаному разом із С.А. Голунским підручнику по криміналістиці для вищих навчальних закладів

Перший післявоєнний підручник по криміналістиці для юридичних вузів побудований стосовно до двухчленной системи криміналістики. А.Н. Винберг, у той же час, виразив думку, що система криміналістичної дисципліни повинна складатися із чотирьох частин:

o введення в науку;

o криміналістичної техніки;

o криміналістичної тактики;

o методики розслідування окремих видів злочинів

А.Н. Васильєв, у свою чергу, порахував доцільним звернеться до тричленної системи криміналістики (техніка, тактика, методика). Із цього приводу розгорілася широка дискусія

У першому послу, що вийшов, дискусії підручнику по криміналістиці (1958р.) автор введення в курс С.П. Митричев писав: ”Система всякої науки, у тому числі й криміналістики, визначається не довільним віднесенням тих або інших питань до однієї дисципліни, а об’єднанням їх на основі внутрішніх зв’язків між ними. Об’єднання криміналістичної техніки, слідчої тактики й приватної методики є закономірним і цілком обоснованним”.

істотні зміни, ЩоПроисшли в цей період, у політичній і економічній сферах життя країни, подальший розпад СРСР не могли не зробити значного впливу на структуру й динаміку злочинності й у зв’язку із цим поставили перед наукою криміналістикою ряд нових завдань

Підсумком такого перегляду з’явилося нове видання фундаментального тритомного курсу криміналістики Р. С. Белкина, Колективної монографії по загальній теорії судової експертизи за редакцією Ю. Г. Корухова й проблемам ідентифікації в судовій експертизі за редакцією В. Я. Колдина (1996 - 1997 р.)

Разом з тим потрібна була розробка нових приватних методик розслідування злочинів, що вперше виникли в економічних умовах, що змінилися. Одночасно з’явилася необхідність у створенні нових тактичних прийомів для ряду слідчих дій, наприклад, пред’явлення для впізнання. Тривають дослідження в області загальнотеоретичних питань криміналістики (Т. В. Аверьянова, Е. Р. Російська - у криміналістичній техніці, С. И. Цвєтков, Л. Я. Драпкин - у криміналістичній тактиці, В. А. Зразків, Н. П. Яблоков - у криміналістичній методиці).

Загальноприйнятою системою навчального курсу криміналістики в цей час є наступна чотиричленна система: введення в науку, криміналістична техніка, криміналістична тактика й методика розслідування окремих видів злочинів. По цій системі ведеться викладання криміналістики у всіх юридичних інститутах і на юридичних факультетах у наші дні

Тенденції розвитку криміналістичної дисципліни через диференціацію й інтеграцію наукового знання, проявлялися на всьому протязі історії розвитку й становлення криміналістики. Якщо для періоду нагромадження емпіричного матеріалу зовні більше помітної була диференціація наук, що сприяла більше чіткому визначенню предмета дисципліни й соответствовавшая тому рівню пізнання, при якому переважне місце займали опис і класифікація явищ, то для етапу побудови розвинених теорій характерної виявилася інтеграція наукового знання

Нарешті, на сучасному етапі розвитку криміналістичної дисципліни, в умовах науково-технічної революції, поява нових областей знання на стиках старих, “класичних” наук уже означає не тільки подальшу диференціацію науки, але й свідчить про зворотний - про виникнення нових зв’язків між відособленими раніше, самостійними областями наукового знання, про об’єднання, синтез “часток” цих наук у нову навчальну дисципліну

У розвитку криміналістики тенденції до диференціації й інтеграції наукових знань проявлялися досить своєрідно. На етапі становлення криміналістики як самостійної області наукового знання диференціація, з одного боку, виражала відношення криміналістики до інших юридичних наук, а з іншогобоку - відношення консолідованих криміналістичних знань до даних інших наук, що обслуговують потреби карного судочинства: судової медицини, судовий психіатрії, судовій хімії й т.п. Цей процес привів до визначення місця криміналістики в системі юридичних наук і до відмежування криміналістики від родинних областей природних наук. Інтеграція знань криміналістики, як навчальної дисципліни на цьому етапі виражалася переважно в пристосуванні криміналістикою для потреб судочинства дані природні й технічних наук. Ці дані в перетвореному виді ставали частиною змісту криміналістичної дисципліни

На сучасному етапі розвитку криміналістичної дисципліни процеси диференціації й інтеграції наукового знання придбали якісно інший характер. Диференціація виявилася спрямованої своїм вістрям не стільки “зовні”, стосовно суміжних наук - юридичним і іншої, - скільки “усередину” самої криміналістики, що привело до виникнення на стиках між нею й суміжними науками нових областей навчального знання: судової психології, логіки наслідку й т.п. “Частки” предмета криміналістичної дисципліни перемістилися в предмети цих нових наук. Явища інтеграції знання одержали двояке вираження. Вони як і раніше проявляються переважно в активному творчому використанні криміналістикою даних інших наук і привнесенні їх у карне судочинство, але до цього додалися процеси інтеграції, характерні для сучасного етапу розвитку наукових знань вцелом.

У сучасних умовах процес інтеграції навчальної дисципліни характеризується новими рисами. Для вивчення того самого об’єкта тепер використовуються матеріали й засоби дослідження всіляких наук. Найчастіше без такої комплексності дослідження вже не представляється можливим одержати принципово нове знання. Це приводить до того, що все більше число об’єктів стає загальним для двох і більше галузей знання, кожна з яких досліджує їх у комплексі з іншими або окремо, у своєму, аспекті й виходячи зі своїх цілей. Все більше поширення в різних дисциплінах одержують ті самі методи. Специфіка методів пізнання й засобів дослідження грає всі меншу роль як ознака самостійності тої або іншої науки. Все більшу роль у науково-технічному прогресі починають грати загальні засоби й методи пізнання. Нарешті, інтеграція наук пояснюється тепер не тільки спільністю об’єктів, засобів і методів пізнання, але й суспільною функцією науки як засобом нагромадження необхідної бази наукових знань для подальшого їхнього використання в процесі навчання

На сучасному етапі розвитку криміналістичної дисципліни все більше поширення одержують комплексні вивчення, здійснювані такими колективами, до складу яких крім криміналістів входять фахівці всіляких областей знань: фізіології й біоніки, кібернетики й математики, біології, хімії, антропології й т.п. Криміналістичні об’єкти досліджуються різними фахівцями й подаються як готовий навчальний матеріал з позиціями й методами конкретних наук, але для рішення завдань криміналістики

И проведення комплексних наукових досліджень, і використання математичних і інших методів дослідження, і інші явища інтеграції наукового знання, що проявляються в криміналістиці, підпорядковані основної функції криміналістики - активному творчому пристосуванню даних інших наук для потреб безпосередньо пов’язаних із процесом навчання майбутніх слідчих, прокурорів, суддів і т.д.

Криміналістичною наукою можуть бути використані тези інших наук з метою розвитку самої криміналістичної науки. Варто відрізняти це від активного пристосування криміналістикою даних інших наук для обробки отриманих знань і піднесенні їх безпосередньо вивчаючу дану дисципліну. Перше розглядається як прояв загального закону інтеграції наукового знання. При цьому використання в криміналістиці положень математики, психології, логіки принципово не відрізняється від застосування, приміром, даних цих наук у кримінології. Але не така форма використання досягнень інших наук становить зміст розглянутого специфічного знання, його застосування в криміналістичній науці

Pages: 1 2 3