Лісочок дрімав. Прихід нічий

Його покуда не тривожив

Але я прийшов, і сонм граків

Злетів, кричачи, і весь він ожив

Вони, до полудня прилетівши

Із прогулянок ранкових по нивах,

Гойдалися на верхах дерев

У розташуванні сонливому

Я перешкодив; я їх злякав

Над гаєм довго в шумному смітнику

Стояв граків басовитий гул,

И лунко вторили имгалки.

Іншим граків нестерпний лемент;

А я його люблю, навпроти.

Я с дитячого років до граків звик,

Себе їх слухати приохотившись

Друзі рідної землі моєї,

Вони, як я, тут улітку - будинку

Незбагненна без граків

Країна дубів і чорнозему