Тридцятирічний пожежник Гай Монтэг - головний герой роману. У недалекому майбутньому пожежні команди не будуть боротися з вогнем, а їхнім завданням буде відшукувати книги й віддавати їхньому вогню, а також удома тих, хто тримає в них таку крамолу. От уже десять років Монтэг справно виконує свої обов’язки, не замислюючись про зміст і причини такого книгоненавистничества. Один раз він зустрічається із Клариссой Маклеллан, юної й романтичной дівчиною. Уперше за довгі роки Монтэг розуміє, що людське спілкування це щось більше, ніж обмін заученими репліками. Кларисса виділяється з маси своїх однолітків, які повально захоплюються швидкісною їздою, спортом, телесеріалами й розважаються примітивними атракціонами в луна-парку. Вона любить природу і явно випробовує самітність. Якось Кларисса запитує його: ” чиЩасливі ви?”. Це питання застало Монтэга врасплох. Він замислюється над її питанням, і вже по-новому дивиться на життя, що він, як і всі американці, веде. Американці ведуть інерційне бездумне існування, і Монтэг розуміє, що щастям зто назвати не можна. Він починає відчувати навколо себе порожнечу, байдужість навколишніх

Через якийсь час із його дружиною Милдред стався нещасний випадок, що підтвердив здогад Монтэга про механічний, работизированным їхньому існуванні. Вертаючись додому з роботи, Монтэг застає дружину без свідомості, вона отруїлася снотворним, бажаючи покінчити зі своїм життям. По виклику Мантэга приїжджає “швидка допомога”, техніки-медики оперативно проводять переливання крові за допомогою новітньої апаратури, а потім, одержавши покладені гроші за роботу, віддаляються на наступний виклик

Монтэг і Милдред одружені вже давно, але їхній шлюб став уже фікцією. Дітей у них ні, тому що Милдред була проти, і кожний існує сам по собі, у кожного своє життя. Милдред живе у світі телесеріалів, і із захватом розповідає про нову витівку телевізійників. Вони розсилають сценарій чергового серіалу із пропущеними рядками, які повинні заповнювати самі телеглядачі. Три стіни вітальні будинку Монтэгов виявляють собою величезні телеекрани, і Милдред наполягає на тому, щоб вони встановили й четверту телестіну, нібито тоді ілюзія спілкування з телеперсонажами буде повної

Зустрічі із Клариссой приводять до того, що Монтэг усе більше замислюється над змістом свого існування, і вводить своїх колег-пожежників у зніяковілість своїми питаннями, такими, як, наприклад: “були адже часи, коли пожежники не спалювали будинку, але, навпаки, гасили пожежі?”.

Під час одного з виїздів Монтэг випробовує потрясіння від того, що господарка будинку, викрита в зберіганні забороненої літератури, відмовляється покинути житло, що повинне піддатися спаленню, і приймає смерть у вогні разом зі своїми книгами

Наступного дня після потрясшего його події Монтэг почуває, що не може більше йти на свою роботу. Він скаржиться па здоров’я, але Милдред незадоволена порушенням багаторічного режиму їхнього існування. Більше того, вона повідомляє чоловіка, що Клариссы немає в живих, вона кілька днів назад потрапила під автомобіль, і її батьки переїхали в інше місце

До Монтэгу заявляється сто начальник брандмейстер Битти, що запідозрив негарне, і хоче упорядкувати забарахливший механізм Монтэга. Битти читає своєму підлеглому лекцію про те, що у двадцятому столітті книги зменшуються в обсязі, випускаються тільки скорочені видання. Потім добутку класиків скорочуються до пятнадцатиминутной передачі. Потім ще більше, з дитячої відправляються’ відразу в коледж, “а потім назад у дитячу”.

За допомогою такого відношення до книги створюється суспільство, де особистості немає місця, де людьми можна маніпулювати, як маріонетками, як звичайними механізмами

“Ми все повинні бути однаковими. Не вільними й рівними від народження, як сказано в конституції, а… просто однаковими. Нехай всі люди стануть схожі один на одного як дві краплі води, тоді вага будуть щасливі, тому що не буде велетнів, поруч із якими інші відчують свою незначність” - такими словами намагається переконати брандмейстер Монтэга.

“Книга - це заряджена рушниця в будинку в сусіда. Спалити її. Розрядити рушниця. Треба приборкати людський розум. Почім знати, хто завтра стане мішенню для начитаної людини”. Але Монтэг розуміє, що він зайшов уже занадто далеко, щоб податися на вселяння Битти, він уже зберігає в будинку книги, узяті їм із приреченого на спалення будинку. Він зізнається в цьому Милдред і пропонує разом прочитати й обговорити їх, але дружина відмовляється

Монтэг починає шукати однодумців, і знайомиться із професором Фабером, давно вже взятого на замітку пожежниками. Фабер став довіряти Моптэгу, і ділиться з ним планами по поновленню друкарства, нехай навіть малих тиражів. Над Америкою нависла погроза атомної війни, хоча це було вже двічі, але Фабер припускає, що після третього зіткнення американці одумаються й відчують потребу в книгах, забувши про телебачення. На прощання Фабер дає Монтэгу мініатюрний приймач, що міститься в юшці. Це не тільки забезпечує зв’язок між новими союзниками, але й дозволяє Фаберу одержувати інформацію про те, що діється у світі пожежників, вивчати його й аналізувати сильні й слабкі сторони супротивника

Військова погроза стає усе більше реальної, по радіо й ТВ повідомляють про мобілізацію мільйонів американців. Але ще раніше в будинку Монтэга вибухає скандал через те, що він намагається зацікавити свою дружину і її подруг книгами. Моп-Тэг іде на роботу, і відправляється на наступний виклик, цього разу їх викликали в його власний будинок. Милдред доповіла щодо книг куди потрібно. Але її донос спізнився, подруги виявили більше моторності

За розпорядженням Битти Монтэг власноручно віддає вогню книги й будинок. Але потім Битти виявляє передавач, яким користувалися для зв’язку Фабер і Монтэг. Щоб уберегти свого товариша від неприємностей, Монтэг направляє шланг вогнемета на Битти, потім на двох інші пожежників