Жив-Був їжачок. Кликали його Сашко. У нього був друг ослик по ім’ю Корт. Думали вони якось, який подарунок звірам лісу подарувати
Наступив Новий рік. Пішли вони в ліс за ялинкою. На вулиці була заметіль, навкруги все замело. Їжак говорить:
Треба б взяти лопату
Довелося нашим друзям повернутися. Прийшли додому, взяли лопату й пішли назад у ліс. Ішли, ішли, от і дійшли до гарної ялинки. Тільки хотіли зрубати ялинку, а ослик Корт сказав:
Їжачок, а я сокира будинку залишила…
Довелося знову друзям повернутися. Взяли забута сокира й знову в ліс відправилися. Прийшли вони до тої самої ялинки. Тільки їжачок зібрався її під корінь зрубати. Отут ослик як заплаче. Їжачок злякався, сокира упустив. А ослик:
Їжачок, не рубай її, шкода!
Ти чого, а як же Новий рік?
А давай прямо тут Новий рік відзначимо, всіх звірів покличемо. Ялинку нарядимо, отут і місця більше.
Так і зробили. Таке веселе свято вийшло, це був кращий подарунок для всіх звірів цього лісу.
Автор Ева Вєтошкіна
Збережи - » Жив-Був їжачок . З'явився готовий твір.