Головними цілями дій бт. гр. при обороні опорного пункту є наступні: удержати місцевість, завдати поразки й зустріти просування танкових підрозділів супротивника, змусити його змінити напрямок головного удару. Опорний пункт залежно від задуму бойових дій створюється в поясі оборони бригади безпосередньо на передньому краї або в глибині. Бт. гр. може також займати опорний пункт при обороні населеного пункту або важливої ключової ділянки місцевості. Розподіл підрозділів при обороні опорного пункту може здійснюватися по двох варіантах: всі наявні сили й засоби займають позиції в межах опорного пункту; мотопіхотні підрозділи підготовляють оборонні позиції в межах опорного пункту, а танкові й протитанкові підрозділи й маневрені групи БМП зі складу мотопіхотних підрозділів розташовуються поза нього. Опорний пункт підготовляється в інженерному відношенні. По існуючих нормативах батальйонній тактичній групі, здатної відбити удар до двох мотострілкових (танкових) полків супротивника, для цього буде потрібно не менш 3 доби. У плані реалізації основних принципів концепції “повітряно-наземна операція (бій) ” , і в першу чергу “глибокої поразки” , передбачається використовувати батальйонну тактичну групу (як правило, танкову) у якості тактичної маневреної групи, залишивши її в тилу наступаючого супротивника. Із цією метою в період організації оборони поза зіткненням із супротивником командир бригади потай виводить бт. гр. у заздалегідь обраний район, розташований між позиціями військ прикриття й передньому краєм оборони на видаленні до 10км від нього. Район розташування вибирається поза передбачуваним напрямком настання головних сил супротивника. Із зав’язкою оборонного бою й вклиненням першого ешелону супротивника в основний район оборони бригади тактична маневрена група проводить контратаку у фланг і в тил наступаючого супротивника, прагнучи завдати поразки його другому ешелону й артилерійським підрозділам, а також дезорганізувати систему тилового забезпечення

Керування в умовах сучасного бою вважається одним з важливих елементів у діяльності командира по виконанню поставленого завдання. Система керування, створювана в батальйонній тактичній групі на період бойових дій включає три компоненти: органи керування, сили й засоби зв’язку, безпосередньо процес керування (послідовність і прийоми роботи командира й штабу) .

Основу системи керування становлять органи керування батальйонної тактичної груп, які створюються на лазні її штабу, взводу зв’язку, доданих і обслуговуючих підрозділів. До них ставляться командний пункт (КП) , а, що розгортаються також на його основі група командира (ГК) , центр керування бойовими діями (ЦУБД) і тиловий пункт керування. (ТПУ) .

Таким чином, плановане створення батальйонних тактичних груп на період виконання бойових завдань розглядається американським командуванням як найбільш оптимальний варіант бойового використання різнорідних сил і засобів з’єднань сухопутних військ США в сучасному бої

Pages: 1 2 3