Принцип наскрізних персонажів. Оноре Бальзак - син нотаріуса, що розбагатів під час наполеонівських війн. Його романи стали як би еталоном реалізму першої половини 19 століття. Письменник буржуазії, хазяїна нового життя. Він тому й відвернувся від твердження В. Гюго, що "дійсність у мистецтві не є дійсність у житті", і бачив завдання свого великого добутку в показі не «уявлюваних фактів», а в показі того, що «відбувається всюди». "Усюди" зараз - торжество капіталізму, самоствердження буржуазного суспільства

Показ буржуазного суспільства, що затвердилося, - така основне завдання, поставлене історією перед літ-рій - і Б. її дозволяє у своїх романах

Думка про єдину систему добутків виникла в Бальзака в 1833 році, коли він зрозумів, що його прагнення дати широку панораму життя Франції, що приводило до виникнення побічних сюжетних ліній, не може бути реалізоване в одному романі. Так стала складатися «Людська комедія» з її перехідними з роману в роман персонажами, зі своїм вищим світлом - з маркізами д Эспар, віконтесою де Босеан, графами Ресто, герцогами де Гранлье, міом буржуа, представлених бароном Нюсинженом, банкіром Тайфером, папашей Горио, зі своїми провінційними аристократами, а так само, такими талановитими вихідцями із третього стану, як Бьяншон, Давид Сешар і Люсьен Шардон, хитрою міщанкою мадам Воке ( у дівоцтві де (!) Конфлан), героєм каторги Вотреном і безліччю інших, котрих за задумом самого автора повинне було стати не менш 2-3 тисяч. Щоб скріпити подібну панораму характерів, у центр оповідання він ставить сім’ю, і сімейні відносини персонажів стають відбиттям соціальних відносин того часу

Романи «Людської комедії» автор розмістив по наступних розділах:

1) етюди вдач, куди входили сцени приватного, провінційного, паризького, політичного, сільського життя;

2) філософські етюди;

3) аналітичні етюди

Остання частина виявилася найменш розробленою: принцип, що лежав в основі «фізіології», виявився непродуктивний для серйозного аналізу суспільства. Філософські етюди дають подання - у загальному виді - про відношення автора до творчості ( « Невідомий шедевр»), страстям і людському розуму ( « Пошуки абсолюту»), міркуванням про соціальний двигун всіх подій» ( «Шагренева шкіра»). Сцени вдач у формах самого життя відтворюють реальну дійсність, розкриваючи її справжню її сутність. За безстороннє зображення сучасності критика не раз називала Бальзака аморальним письменником

Основні принципи своєї творчості Б. виклав в «Передмові до «Людської комедії» в 1842 році. Це маніфест реалістичного мистецтва Франції. В основі його методу лежить науковість. Бальзак, син століття Освіти, сучасник біологів-систематиків, підкорив цю статтю наукової чіткості й доказовості. Кюв’є й Сент-Илер були названі їм першими. Кюв’є писав про причинно обумовлену залежність всіх органів організму, Сент - Илеру належить думка про зв’язок живої істоти з його оточенням, його середовищем: «Суспільство створює з людини, відповідно середовищу, де він діє, стільки ж різноманітних видів, скільки їх існує у тваринному світі». Але письменник бачить колосальну різницю між миром природи й людським миром, що обумовлено складним психічним і інтелектуальним пристроєм особистості. До Бальзака Бюффон уже висловлював подання про єдиний план будови органічного мира

Письменник хоче знайти закони, по яких будується людська система

Бальзак, як і романтики, теж писав про страсті, але їхня спрямованість у нього змінилася, як змінився і якісний їхній склад: « думка або пристрасть, що вміщає думку й почуття, явища соціальні…вони й руйнівні». Бальзаківська пристрасть, по-перше, стала розумової, а по-друге, визначалася соціальним станом людини. Більшість страстей в « Людській комедії» - це не любов, а прагнення до багатства або влади. Якщо з’являється теперішнє почуття, не пов’язане з розрахунком, звичайно воно приречено на загибель

Бути може, вплив наукового духу часу на Бальзака ні в чому не позначалося так яскраво, як у його спробі з’єднати в одне ціле свої романи. Він зібрав всі видані романи, приєднав до них ряд нових, увів у них загальних героїв, зв’язав родинними, дружніми й іншими зв’язками окремі особи й, таким чином, створив, але не довів до кінця грандіозну епопею, що назвала «Людська комедія», і яка повинна була як би послужити науково-художнім матеріалом для вивчення психології сучасного суспільства

У передмові до «Людської комедії» він сам проводить паралель між законами розвитку тваринного миру й людського суспільства. Він сам говорить, що ідея створення цього величезного добутку народилася з порівняння людини із тваринним миром. Різні види тварин представляють тільки видозміну загального типу, що виникають залежно від умов середовища; так, залежно від умов виховання, навколишнього оточення й т.д. такої ж видозміни людини, як осів, корова й т.д. -і види загальної тварини типу

Він зрозумів, що Суспільство подібно Природі: суспільство створює з людини, відповідно середовищу, де він діє, стільки ж різноманітних видів, скільки їх існує у тваринному світі. Але є багато розходжень: суспільний стан відзначений випадками, яких ніколи не допускає природа. У тварин не буває внутрішньої боротьби - вони тільки переслідують один одного. У людей боротьба більше складна, вони мають розум

Зміст мого добутку - додати фактам з життя людей, фактам повсякденним, подіям особистого життя стільки ж значення, скільки історики надавали значення громадського життя народів

Кожна з моїх частин (сцени із провінційн, приватної, паризької, політичної, військової й сільської) має властиву їй фарбування

З метою наукової систематизації Бальзак розбив все це величезна кількість романів на серії. Крім романів Бальзак написав ряд драматичних добутків; але більша частина його драм і комедій не мала успіху на сцені

Приступаючи до створення гігантського полотна, Бальзак своїм вихідним принципом повідомляє об’єктивність - «самим істориком повинне було виявитися французьке суспільство, мені залишалося тільки бути його секретарем». Частини епопеї - етюди (як учений, що ретельно досліджує живий організм). Більше 2000 персонажів в «Людській комедії» Бальзака