Асиміляція – артикуляційне уподібнення у мовленнєвому потоці звуків одного порядку.

Розрізняється за напрямком - прогресивна (як правило, закріплену на письмі)/регресивна (найчастіше)/ взаємна а. За повнотою – часткова/повна а. За сусідством асимільованих звуків – контактна/ дистантна а. За характером – асиміляція за глухістю, за дзвінкістю, за м’якістю, за твердістю, за місцем і способом творення.

Асиміляція голосних – буває лише дискантною, регресивною, за місцем та частіше за способом творення. чоловік |чоловік| [чоло•у в’ік] [о…і]>[оу....і]- ас., регрес., часткова, дист., за способом творення; зозуля |зозул’а|[зузу•л'•а] [о…у]>[у…у] – ас., регрес., повна., дист., за способом творення. Асиміляція приголоснихза глухістю – не характерна для УМ, зустрічається лише на початку слова (у префіксах) та іноді в середині слова у сполуках [гт][гк], буває лише частковою, регресивною, можлива лише між шумними приголосними (роз, без, над, від), натхнення, тхір – закріплена на письмі; відпочинок |відпочинок|[в’ідтпочинок] = [дп]>[ дтп] – ас., регр., част., контактна, за глухістю; |без тебе| [беизс тебе] = [з т]>[ зс т] – ас., регр., част., контактна, за глухістю; |вогко| [вохко] = [гк]>[хк] – ас., регр., повна, контактна, за глухістю. Префікс с в УМ є наслідком повної регресивної асиміляції за глухістю, закріпленої на письмі: стишений |стишениj| [стишеиниj] [зт]>[ст] – ас., регр., повна, контактна, за глухістю, закріплена на письмі. за дзвінкістю – більш характерна, спостерігається в слові та на межі слів, закріплена на письмі рідко, можлива лише між шумними приголосними. | анекдот| [анеикгдот] [анеигдот] [кд]>[кд] – ас., регр., повна, контактна, за дзвінкістю. |л’ічба| [л'іджба] [чб]>[джб] [н’ічдж б’іла]. Закріпленою на письмі є асиміляція за дзвінкістю у слові бджола: бъчьла >бчела>бджола (прогресивна ас. за дзвінкістю)за м’якістю – можлива між м’якими та пом’якшеними приголосними [д' т' л' н' з' ц' с' дз'] та напівпом’якшеним [в’], вона буває лише регресивною та частковою, в окремих випадках закріплена на письмі: дзвякнути |дз вакнути| [дз'в’•акнути]=[дз в’]>[дз' в’] – ас., регр.,част., контактна, за м’якістю. Наслідком давньої прогресивної ас. за м’якістю є сучасний суфікс –ськ - (-ьск): селяньскыи [н'ск]>[нс'к]за твердістю – буває або закріпленою на письмі, або супроводжується іншою асиміляцією день + н = денний [н'н]>[нн]; |не лаз’ же| [неи лаж:е][з'ж]>[жж] >[ж:] – ас., регр.,повна, контактна, за місцем і способом творення, за твердістюза місцем і способом творення – найчастіше супроводжують одна одну, найчастіші випадки – в уподібненні дорсальних до апікальних (місце творення), свистячих та шиплячих (спосіб) звуків. сподіваєшся |спод’іваjеишс’а| [спо•д'іваjеіс':а][шс']>[сс'] >[с':] – ас., регр.,повна, контактна, за місцем і способом, м’якістю; розрісшись|розр’ісшис’| [роузр'ішис'][сш]>[шш] >[ш:] – ас., регр.,повна, контактна, за місцем і способом творення; заробітчани |заробітчани| [заро•б’іч:ани][тч]>[чч] >[ч:] – ас., регр.,повна, конт., за місцем і способом. коритце|коритце| [кориц:е][тц]>[цц] >[ц:] – ас., регр.,повна, конт., за способом; заводський |заводс’киj| [заво•дз'киǐ][дс ']>[дз '] – ас., взаємна, повна, конт., за способом і за lpdyrcn./Випадків взаємної асиміляції небагато, найчастіше це перетворення сполуки приголосних [т 'с ']>[ц ':], що спостерігається у дієслівних формах 3 особи однини та множини: посміхається |посміхаjет’с’а| [посм’іха•jец':а][т'с']>[ц'ц '] >[ц':] – ас., взаємна, повна, за місцем і способомПрогресивна асиміляція спостерігається в СУМ тільки як наслідок. У результаті цієї асиміляції, що відбувалася лише між історично м’якими приголосними, виникає подовження приголосних.. Засвідчена у сполуках [д'j] [т'j] [н'j] [л'j] [ш'j] [ч'j] [ж'j], наприклад, судья=суддя [д'j]>[д'д']>[д':] – прогрес, повна, контактна, за способом, закріплена на письмі; побережье=узбережжя [ж'j]>[ж'ж']>[ж':] – прогрес, повна, контактна, за місцем і способом, закр. на письмі. Результати прогресивної асиміляції [j] спостерігаємо: у іменниках Iв суддя, рілля; в іменниках с. р.IIв обличчя, піддашшя; О. в. ім. IIIв тінню, ніччю; в особових формах дієслова лити; у деяких прислівниках навмання, попідвіконню.

Спостерігаємо також випадки закріпленої на письмі регресивної асиміляції за місцем і способом творення: счастье [шча•с'т'•а] [сч]>[шч] – ас., регр., част., конт., за місцем і способом творення, закріплена на письмі. Донецький край – Донеччина [ц'ч]>[чч]>[ч:] – ас., регр., повна, контактна, за місцем і способом творення, твердістю, закріплена на письмі.

Аналогічні випадки закріпленої на письмі асиміляції маємо у словах типу Німеччина, Черкащина, Ващенко, піщаний, дощаний. Результати дистантної асиміляції приголосних маємо у словах залізо (железо), шпориш (спориш), шипшина (шипчина).