Японські народні казки мають особливу смутну ліричність. Традиційні жанри казок: чарівні, побутові, про тварин, всі вони надзвичайно поетичні, колоритні й образні. У більшості випадків ситуації життєві, що відображають побут простих людей - селян і ремісників. Наприклад, казка «Брат і сестра» (сб. «Земляника під снігом»), сюжет якої міг би стать і сюжетом оповідання, якби не чарівні властивості предметів. Це казка про велику силу любові сестри до брата, про зарозумілість богатих, про перемогу в змаганні скромного бідняка

Але кожна деталь, будь той опис скромної хатини або нічної вулиці міста, віяла, зробленого майстром, або традиційного троичного повтору - подорожі сестри в місто, кожний штрих настільки виразний, що надовго залишає відбиток у пам’яті. Багато сюжетів пов’язані з морем - адже Японія острівна країна: «Як острови розсердилися», «Флейтист Сайту». У японських казках, як і в казках всіх народів на землі, затверджуються моральні цінності, властивим трудівникам: чесність, доброта, допомога слабкому, повага до старих батьків, любов до тварин. У багатьох казках урятовані від загибелі тварини стають джерелом радості й багатства («Мавпяче царство»,, «Груша нагору! Груша вниз!»). Прославляння працьовитості теж один з постійних мотивів японських казок. Цікаво, що казкові мотиви, що виникли в самих віддалених друг від друга країнах, іноді збігаються чи ледве не буквально. Так, казка «Земляника під снігом» дуже нагадує по сюжеті «Дванадцять місяців», хоча природно, що в ті далекі часи, коли створювалися казки, між японським і словацьким народами навряд чи могли бути які-небудь зв’язку

Японський фольклор багатий гумористичними казками. Обіграється людська дурість, висміюються жадібність і заздрість, самовпевненість, прославляється спритність («Печінка живої мавпи», «Віяло Тэнгу», «Шишка праворуч і шишка ліворуч» у збірнику «Японські народні казки» за редакцією С. Маршака).