Доля. Як багато надій ми покладаємо на неї. У нас свої плани, у неї - свої. У цьому вірші всього дві строфи, але й гірке сьогодення, і надія на милостиве майбутнє в ньому переплетені. Розчарування від невдач не повинне гнітити. Невідоме майбутнє повинне тримати людини “у струні”. Багато анекдотів про долю придумано гострословами, і від них буває смішно до сліз. Сльози висохнуть, а сміх залишиться. І радість перемог і успіхів перемінить колишню гіркоту. Подумаєш: “Боже, який я був дурний!” І йдеш далі, переборюючи чергову сходинку хмарочоса життя