Всі сучасні космологічні теорії також опираються на квантову механіку, що описує поводження атомних і субатомних часток. Квантова фізика принципово відрізняється від класичної, ньютоновой фізики. Класична фізика займається описом поводження матеріальних об’єктів, у той час як квантова фізика зосереджена тільки на математичному описі процесів спостереження й виміри. Речовинна матеріальна реальність зникає з поля її зору. Нобелівський лауреат В. Гейзенберг говорить: «Виявилося, що ми більше не здатні відокремити поводження частки від процесу спостереження. У результаті нам доводиться миритися з тим, що закони природи, які квантова механіка формулює в математичному виді, мають відношення не до поводження елементарних часток як таких, а тільки до нашого знання про ці частки». У квантовій механіці поряд з об’єктом дослідження й інструментами дослідження елементом аналізованої картини стає спостерігач

Однак застосування квантової механіки для опису Всесвіту сполучено із серйозними труднощами. По визначенню, всі спостерігачі є частиною Всесвіту. У випадку Вселенной ми не мають змоги уявити собі стороннього спостерігача. У спробі сформулювати версію квантової механіки, що не має потреби в сторонньому спостерігачі, відомий фізик Дж. Уилер запропонував модель, відповідно до якої Всесвіт постійно розщеплюється на нескінченну кількість копій. Кожний паралельний Всесвіт має своїх спостерігачів, які бачать даний конкретний набір квантових альтернатив, і всі ці Всесвіти реальні

В. Кручений пише про свою реакцію на цю теорію в журналі « Физикс тудей »: «Я дотепер пам’ятаю потрясіння, що випробував, уперше ознайомившись із теорією множинності мирів. Ідея про те, що щомиті з мене з’являється 10 в 100-ой ступені злегка відрізняються друг від друга двійників, і кожний з них продовжує безупинно ділитися, поки не зміниться до невпізнанності, не укладається в рамки здорового глузду. От уже воістину картина нескінченно прогресуючої шизофренії». Це всього лише один приклад фантастичних гіпотез, які доводиться висувати вченим, щоб погодити теорію великого вибуху із квантовою механікою

Однак на цьому лиха вчених, що обрали шлях матеріалістичного редукционизма , не кінчаються. Мало того, що теорія відносності й квантова механіка самі по собі в застосуванні до космології приводять до безглуздих і фантастичних моделей. Щоб по-справжньому оцінити всю хиткість надій учених коли-або знайти розгадку походження Всесвіту, потрібно знати, що вони покладають їхнього головним чином на ще не створену теорію єдиного поля (ТЕП), що повинна буде об’єднати в собі теорію відносності й квантову механіку. Вони сподіваються, що ця теорія опише всі сили, що діють у Всесвіті, за допомогою одного компактного математичного вираження. При цьому теорія відносності необхідна для опису загальної структури простору-часу, а квантова механіка - для пояснення поводження субатомних часток. На жаль, обидві теорії явно суперечать друг другові

Першим кроком на шляху до математичної інтеграції обох теорій є теорія квантового поля. Ця теорія намагається описати поводження електронів, поєднуючи квантову механіку й приватну теорію відносності ейнштейна. Таке об’єднання ідей виявилося досить успішним, але в той же час англійський фізик, лауреат Нобелівської премії П. Дирак, автор теорії квантового поля, зізнався: «Схоже, що поставити цю теорію на солідну математичну основу практично неможливо». Другим і набагато більше складним кроком повинна бути інтеграція загальної теорії відносності й квантової механіки, але поки ніхто не має ні найменшого подання про те, як це зробити. Навіть такі визнані авторитети, як Нобелівський лауреат С. Вайнберг , визнають, що тільки для створення математичного апарата нової теорії знадобиться сторіччя або два

Із часів Ньютона й Галилея фізики ставлять перед собою завдання дати математичний опис досліджуваного явища. Це математичний опис повинне бути підтверджене спостереженнями й потім перевірений експериментально. Ми вже переконалися, що теорії великого вибуху не відповідають цим вимогам. Одним з основних вимог, пропонованих до фізичних теорій, була простота, але, як ми бачимо, теорії великого вибуху не відповідають і цьому критерію. З кожним новим формулюванням вони приймають усе більше й більше вигадливі форми. Ці теорії являють собою саме те, що так претило Ньютонові й Галилею - дозвільні вимисли, покликані заповнити зяючий пробіл у наших знаннях

Таким чином, теорії великого вибуху не можуть претендувати на роль наукового пояснення походження Всесвіту. Однак у науково-популярних журналах, телевізійних передачах і в підручниках учені свідомо намагаються створити враження, що їм удалося пояснити походження Всесвіту. Як говориться, не обдуриш - не продаси. Важко уявити собі що-небудь більше далеке від істини

Ми вже переконалися, що всі спроби космологов втиснути Всесвіт у вузькі рамки своїх матеріалістичних подань ні до чого не привели. Більше того, їхньої теорії не відповідають навіть їхнім власним поданням про будову Всесвіту. Наприклад, теорія великого вибуху не може пояснити існування галактик. Уявіть собі геніального вченого, що досконально знає всі сучасні космологічні теорії, але не має поняття про астрономію. Чи зможе він пророчити існування галактик? Немає. Сучасні версії космологічних теорій пророкують тільки появу однорідної хмари газу. Щільність цієї хмари до теперішнього часу повинна бути не більше одного атома на кубометр - деяким краще, ніж вакуум. Щоб одержати щось більше, потрібна коректування вихідного стану Вселеної, що дуже важко науково обґрунтувати. За традицією фізична теорія вважається прийнятної, тільки якщо вона володіє предсказательной силою. Цінність теорії, яку потрібно довго підганяти, щоб вичавити з її якісь пророкування, дуже сумнівне

С. Вайнберг у своїй книзі «Перші три мінути» пише: «Теорія виникнення галактик являє собою одну із самих важких проблем астрофізики, проблем, ще дуже далеких від дозволу». « Але потім він відразу обмовляється: «Однак це зовсім інша історія». Чому ж інша? Це саме та сама історія! Якщо теорія великого вибуху не може пояснити походження не тільки самого Всесвіту, але й одного з основних компонентів Всесвіту - галактик, то що ж вона взагалі пояснює? Зважаючи на все, не занадто багато.

Одна з нерозгаданих таємниць Всесвіту: учені припускають, що галактики можуть бути оточені ореолом невидимої матерії, маса якої в дев’ять разів перевищує їх власну .

Теорія «великого вибуху» повинна, по ідеї, пояснювати будову Вселеної, але погано те, що багато характеристик Всесвіту ще недостатньо вивчені, щоб їх можна було пояснювати. Однієї із загадок, що інтригують, є проблема «відсутньої маси». «Вимірюючи світлову енергію, випромінювану Молочним Шляхом, можна приблизно визначити масу нашої галактики. Вона рівняється масі ста мільярдів Сонець. Однак, вивчаючи закономірності взаємодії того ж Чумацького Шляху із прилеглою галактикою Андромеди, ми виявимо, що наша галактика притягається до неї так, начебто важить у десять разів більше», пояснює Давид Шрамм , професор Чиказького університету. Таким чином, різниця в масі, певної двома методами, становить 90%. Щоб пояснити це, учені вирішили списати недолік маси на примарні субатомні частки, називані «нейтрино». Спочатку нейтрино вважалися невагомими, але, коли треба було, їм приписали масу, щоб «виявити» відсутню масу галактики. Дуже зручно.

Навіть якщо відкласти питання про походження Всесвіту й звернутися до її будови, ми побачимо, що й отут далеко не все гаразд. Учені впевнено заявляють, що Всесвіт простирається на Х світлового років і що її вік - У мільярдів років. Вони затверджують, що знають природу всіх основних космічних об’єктів: зірок, галактик, туманностей, квазарів і т.д. У той же час ми не маємо ясного подання навіть про галактику Чумацького Шляху, до якої ми належимо

Наприклад, у журналі « Сайентифик Америкен » відомий астроном Б. Дж. Бік пише: «Я згадую середину сімдесятих років, коли я й мої колеги, дослідники Чумацького Шляху, були абсолютно впевнені в собі… У той час нікому не могло спасти на думку, що дуже незабаром нам оведеться переглянути свої подання про розміри Чумацького Шляху, збільшивши його диаме тр втр ое, а масу вдесятеро». Якщо навіть такі параметри були настільки кардинально змінені після десятків років спостережень і досліджень, то що можна чекати від майбутнього?! чи Не прийде нам ще більш кардинально міняти свої погляди?

Pages: 1 2