Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” дуже складна в композиційному плані. У його сюжеті паралельно існують два мири: мир, у якому жили Понтій Пілат і Иешуа Га-Ноцри, і сучасна Булгакову Москва двадцятих-тридцятих років &copy A L L S o c h. r u XX століття. Зі складною композицією зв’язана. і непроста, розгалужена система персонажів, велика кількість двійників, паралелей і антитез. До складу роману “Майстер і Маргарита” входять два оповідання (про долю Майстра й про Понтій Пілаті), які перебувають у складних відносинах протиставлення, але в той же час і об’єднані загальною ідеєю. Роман про Понтій Пілаті займає менше текстового простору, чим роман про долю Майстра, але він грає важливу значеннєву роль, тому що містить глибокий філософський підтекст

Він складається із чотирьох глав, які як би “розсипані” у тексті оповідання про Майстра й Маргариту. Перший розділ “Понтій Пілат” це оповідання Воланда, що вислухують Іван Бездомний і Берліоз. Другий розділ “Страта” -’представлена як сон Івана Бездомного. Третій і четвертий розділи - “Як прокуратор намагався врятувати Іуду з Кириафа” і “Поховання” - уводяться в роман як відновлені Воландом рукопису Майстра, які читає Маргарита. Слід зазначити, що роман про Пілата вводиться в оповідання за допомогою персонажів, що входять у систему образів головного роману, внаслідок цього глави про Понтій Пілаті стають частиною роману про Майстра й Маргариту

Глави, що оповідають про прокуратора, різко відрізняються по стилі від глав, що описують Москву. Стиль вставного оповідання відрізняється однорідністю, скнарістю мірної, карбованої прози, що переходить, наприклад, у главі “Страта”, у високий стиль трагедії: “Ти не всемогутній бог. Ти чорний бог. Проклинаю тебе, бог розбійників, їхній заступник і душа!” Роман про Майстра присвячений сучасної авторові Москві, її мешканцям і їхнім вдачам. Це оповідання містить у собі як гротескні сцени, так і сцени лірико-драматичного й фантасмагоричного характеру, що спричиняється розмаїтість стилів оповідання

Він містить і низьку лексику (“Якщо ти, сволота, ще раз дозволиш собі вплутатися в розмову…”), і поетичну, особливо в епізодах, присвячених Майстрові, де мова оповідання буяє повторами й метафорами (“тривожні жовті квіти”). Слід зазначити, що сцени, у яких Воланд зустрічається з жителями Москви, будуються по одному плані: зустріч, випробування, викриття, покарання. Воланд зі своєю свитою приїжджає в Москву, щоб подивитися, чи змінилися люди з тих пор, коли він останній раз їх бачив, чи не даремний була жертва Иешуа. І що ж він бачить?

З москвичами Воланд зустрічається на поданні в театрі “Вар’єте”. Він бачить, що люди такі ж, які й були: у міру жадібні, корисливі, але й досить милосердні. “Люди як люди, квартирне питання тільки зіпсувало їх”. Вони не почувають своєї відповідальності, тому в місті поширені доноси й хабарництво. Жителі Кршалаима нічим не відрізняються від жителів Москви

Так само, не зауважуючи своєї особистої відповідальності й вибираючи смерть Иешуа, що ні в чому не винний, замість смерті Вар-Раввана, вони тим самим прислужують тьмі. Безліч відвідувачів “Вар’єте” поміняли свій одяг на нову, чим як би уклали угоду з дияволом. Вони підбирали банкноти, що летіли, і були покарані за свою жадібність. Покараний був і директор видовищного сектора за бюрократизм

Булгаков наочно показав, що роботу директора міг виконувати навіть костюм без хазяїна. Покарано й іншим працівникам видовищного сектора, залучені в “гурткову лихоманку” . Покараний за жадібність Никанор Іванович ( щовибирав між “не покладене” і грошима), відправлений у Ялту Степу Лиходіїв

У всіх цих епізодах Воланд і його звита виступають у ролі справедливої відплати. Тому що роман “Майстер і Маргарита” складається із двох щодо автономних оповідань, він містить у системі персонажів двох головних героїв Майстри й Иешуа. Ці герої є героями-двійниками

Також двійниками є Іван Бездомний і Левий Матвій як послідовники своїх учителів, Алоизий Могарыч і Іуда з Кириафа як зрадники. У романі “Майстер і Маргарита” є присутнім і любовною колізією. Любовні відносини Майстра й Маргарити зв’язані зі зміною пір року. Ця історія любові (ідилічна по своїй суті) руйнується, зіштовхуючись із зовнішнім миром, і відновлюється за допомогою потойбічних сил. Як і всі герої в романі, Майстер і Маргарита роблять свій вибір. Майстер робить свій вибір цілком свідомо: йому став ненависний плід праць всього його життя, роман про Понтій Пілаті, занадто багато горя випробував Майстер через це роману

Маргарита встає на шлях самовіддачі, жертвуючи собою заради коханої людини. Вона віддає перевагу Майстрові свого багатого, безтурботного життя в будинку в люблячого, але нелюбимого чоловіка, потім вона знову приносить себе в жертву в ім’я любові, віддавшись у руки нечистої сили й ставши відьмою заради того, щоб довідатися що-небудь про Майстра. І за це Маргарита була вознаграждена вічною любов’ю. Таким чином, ми бачимо, що Булгаков порушує жанрові канони роману

Він робить головним об’єктом оповідання не історію окремих особистостей, а історію цілого народу. Роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” побудований як “роман у романі”. Внаслідок цього в ньому можна виділити дві різко, що контрастують манери, оповідання, двох головних героїв

Роман про Майстра набагато складніше в композиційному плані, чим роман про Пілата, але при читанні не виникає відчуття розрізненості частин добутку. Вся таємниця композиційної цілісності роману в сполучних нитках між минулим і сьогоденням