Бився він зі Змієм ще третя година И вбила Змієві ту прокляту. (З билини) Я дуже люблю російські народні казки й билини. Тому особливо тепло ставлюся до творчості Віктора Михайловича Васнецова. Мені відомо, що це багатоплановий художник: він і майстер монументального живопису, і архітектор. Але особливо цікавий був йому мир поетичних російських казок, билин і легенд, у яких відбита душа нашого народу, його мрії й сподівання. До цього чарівного миру Васнецов звернувся першим з російських художників, створивши свої знамениті епічні полотна: “Богатирі”, “Аленушка”, “Після побоїща”.

Ці картини воістину стали народними, символами краси й сили російського народу. У своїх картинах-казках Васнецов широко використовував специфіку самого жанру живопису. Ні в музиці, ні в слові не можна з усією ясністю показати зовнішність людей, їхнього руху, вираження осіб, покрій і колір костюмів, форму й колір предметів і т.д. Живопис дає художникові такі можливості. Однак живопис не може зобразити дію, розгорнута в часі. Художник повинен вибрати один характерний момент, важливий для всього оповідання вцелом.

Мені здається, Васнецову вдалося у своїй творчості перебороти цей часовий бар’єр. Він насичує сюжет картини-казки такими подробицями, про які не згадується в літературному тексті, перетворює його в складну, багатогранну барвисту композицію. У картині “ Царівна-Жаба”, наприклад, під час свого знаменитого танцю на царському бенкеті Василиса Премудра по тексту казки “махнула лівою рукою - зробилося озеро, махнула правої - поплили по воді білі лебеді…”. Глянувши на картину й зрівнявши її all so ch. ru 2001 2005 з літературним текстом, відразу ж виявляєш на картині нові деталі: крім сидячих на воді лебедів, на другому плані слідом за хмарами летить ще пари білосніжних птахів, а вдалині синіє ліс і золотиться пшеничне поле

Ці додаткові деталі створюють відчуття дії, розгорнутого в часі й навіть просторі. Присутність на картині хмар як би повідомило птахів енергію руху. Сама Василиса Премудра зображена в момент перед здійсненням чергового чуда

Тобто передбачуваний рух руки тримає нас чекаючи наступної дії. Я бачив малюнки інших художників на цю тему. Вони малювали героїню в момент, коли птаха вилітають їх її рукава

Але, на жаль, незважаючи на всю зовнішню обозначенность дії, самої дії, на жаль, не відчувається. Тому досвід Васнецова безсумнівно унікальний. Я вважаю, на ці відкриття художника надихало власне казкове світовідчування. Він вірив, що мир чарівний, і не вірив в обмеженість можливостей передати це чарівництво за допомогою живопису

Наприклад, у картині “Спляча Царівна” Васнецов поставив собі нове чарівне завдання: час у якісь моменти не владно над людиною. По літературному тексті разом із Царівною заснули й всі присутні. Пройшли роки, і навколо палацу виріс непрохідний, дрімучий ліс. На картині є й ліс, і сплячі покотом люди, але відчуття влади людини над часом досягається, по-моєму, композиційним прийомом: художник намалював Царівну сплячої між чарівною дівчинкою - на першому плані, і колонами - на другому плані, які увінчані зображенням голівок двох царівен. Це як би символізує живу й мертву воду, між якими перебуває Спляча Царівна

И поки краса живаючи й краса мертва перебувають біля її, ні час, ні смерть не владні над головною героїнею картини. Мені здається, ця картина саме складне по виконанню й за задумом полотно Васнецова. Дивно тонко виразив художник почуття заснулої, що очікує свого пробудження життя. Можливо, допитливому погляду відкриються в цій картині й ще якісь моменти. Таке властивість геніального твору мистецтва: нескінченно хвилювати уява людей

Інших героїв зображує Васнецов у картині “ Несмеяна-Царівна”. На високому троні зі слоновой кістки сидить царівна Несмеяна. На особі її глибока туга. Нічого не веселить і не радує царівну

У палац запрошені все: отут і ошатні наречені з далеких країн, отут і палацові блазні, і слуги, і юрби народу. Усе прийшли, щоб розвеселити царівну, але тільки простому юнакові вдається торкнутися її серце. Але мені бачиться в цій картині щось більше, ніж відомий казковий сюжет. Мені здається, Васнецов зобразив Росію в трьох моментах: минулому, сьогоденні, майбутньому

Чому Росія? Тому що царівна сидить на троні зі слоновой кістки, піднімаючись над усіма. Слоновая кістка - символ центра миру. На задньому плані видніється розпис типу фресок. Це минуле Росії

По ліву руку царівни, у просвіті між колонами, синіє далечінь, а колона, розписана в ялинку, дуже нагадує російську смугасту версту. Згадаємо в Пушкіна: “Тільки версти смугасті попадаються од не…” Сум царівни - це сьогодення Росії; по праву руку минуле, що символізують два вершники, що з’їжджають для бою на білому й темному конях; по ліву руку - вабливою світлою далечінню майбутнє. От чому я вважаю Васнецова прекрасною чарівною казкою, який ні відстань, ні час не укажчики, а тільки слухається ця чарівна сила російського духу

Як сказав великий казковий поет Олександр Сергійович Пушкін: “Там росіянин дух… там Руссю пахне!” Ці захоплені слова дуже підходять до картинам В. М. Васнецова.