Приськорена ходьба в якості самостійного оздоровчого засобу може бути рекомендована лише при наявності протипоказань до бігу (наприклад, на ранніх етапах реабілітації після перенесеного інфаркту) . При відсутності серйозних відхилень у стані здоров’я вона може використовуватися лише в якості першого (підготовчого) етапу тренування на витривалість у початківців з низькими функціональними можливостями. Надалі, у міру росту тренованості, заняття оздоровчою ходьбою повинні перемінятися біговим тренуванням.

Група вчених Вашингтонського університету спостерігала 11 чоловіків і жінок у віці 60-65 років, що мають надлишкову масу тіла (у середньому 75,3 кг при росту 161 див) і порушення холестеринового обміну. На першому етапі тренування протягом 6 місяців використовувалися навантаження низької інтенсивності: оздоровча ходьба при ЧСС, рівної 60 % від максимуму (5 разів у тиждень по 30 хв) ; після цього було відзначене збільшення МПК на 12 % у порівнянні з вихідним рівнем. Наступних 6 місяців інтенсивність занять була збільшена до 80 % від максимальної ЧСС (біг) ; у результаті МПК збільшилося ще на 18 %, холестерин крові знизився, а зміст ЛВП зросло на 14 %.

Цікаві дані про комбінований вплив на організм тривалої ходьби в сполученні з низькокалорійним харчуванням приводять фінські вчені. 13 жінок і 10 чоловіків під час 7-денного пішого переходу перебороли 340 км, проходячи в середньому по 50 км у день (зі швидкістю 3,5 км/ч) . Їхній харчовий раціон ськладався з води, включаючи мінеральну, фруктових соків і декількох натуральних продуктів. За цей час маса тіла знизилася на 7 %, холестерин і триглицериди крові —і на 30-40 %, зміст ЛВП підвищилося на 15 %. У вечірні годинники спостерігалося різке зниження змісту глюкози в крові й інсуліну. Незважаючи на це, працездатність випробуваних зберігалася на досить високому рівні. Автори відзначають, що метаболичеськие зрушення в організмі були істотно більше, ніж при роздільному використанні ходьби й голодування.

Pages: 1 2 3