Вулканічні гази, виділювані вулканами будь-якого типу, піднімаються в атмосферу й звичайно не завдають шкоди, однак частково смороду можуть повертатися на поверхню землі у вигляді кислотних дощів. Іноді рельєф місцевості сприяє тому, що вулканічні гази поширюються біля поверхні землі, знищуючи рослинність або забруднюючи повітря в концентраціях, що перевищують граничні припустимі норми. Величезні руйнування викликають також селі та цунамі.

Сучасні діючі вулкани є яскравим проявом внутрішніх процесів, доступних безпосередньому спостереженню, що зіграло величезну роль у розвит ку геологічної науки. Для попередження можливого виверження ведуться систематичні інструментальні спостереження в спеціальних обсерваторіях. Найстаріша вулканологічна обсерваторія була заснована в 1841-1845 рр. на Везувії в Італії, потім з 1912 р. почали діяти обсерваторія на вулкані Кілауеа на о. Гаваї й приблизно в тої ж годину - кілька обсерваторій у Японії. Моніторинг вулканів проводитися також у США (у т.ч. на вулкані Сент-Хеленс), Індонезії (в обсерваторії у вулкана Мерапі на о. Ява), в Ісландії, у Росії Інститутом вулканології РАНЕЙ (Камчатка), Рабауле (Папуа - Нова Гвінея), на островах Гваделупа й Мартиника у Вест-Індії, розпочато програми моніторингу в Коста-Риці і Колумбії.

Pages: 1 2 3