Основна тема роману “Майстер і Маргарита” боротьба добра й зла. Більшість персонажів символізують зло. Жадібність, хабарництво, заздрість, удавання, зрадництво й т.д. всі ці якості в більшому або меншому ступені є злом і саме вони властиві героям роману. Любов, навпроти, символізує добро. Саме про неї й піде мовлення в моєму творі. У романі більше 500 персонажів, але тільки двоє люблять по-справжньому, живуть по-справжньому.

Майстер і Маргарита є практично єдиними позитивні-мі, гідними персонажами. В образах Майстра й Маргарити Булгаков створив простих російських людей. Щоб зрозуміти героїв Булгакова, потрібно поставити їх поруч із героями Достоєвського й Толстого, життя яких переповнена сумнівами, пошуками, властивості і якості яких передають кращі риси й особливості російського національного характеру. Чистота всього морального вигляду Маргарити, її вірність, відданість, безкорисливість, мужність при виконанні обов’язку це споконвічні риси російських жінок, здатних і коня на скоку зупинити, і розділити разом зі своїм улюбленим всі тяготи й позбавлення, які випадають на них частку

Маргарита одна з деяких персонажів роману (якщо не єдина), хто не втратив жалі. Вона, довідавшись про таку долю героя роману про Понтія Пілаті, співчуває йому: “…її особа затягнула серпанком жалю”. Вона повна рішучості змінити долю Понтія Пілата. Як людина, вона не заслуговує такого жорстокого покарання. “У житті” так і могло бути, але ця жорстокість не відповідає тому Пілатові, що зображений пером Майстра

Маргарита просить відпустити його. Вона проявляє жаль до Фриде, просячи за неї, коли вона могла б просити за майстра, а тим самим і за себе. Для Маргарити не важливі матеріальні цінності. Вона вище цього. Вона хоче бути вільної й щасливої. А щасливої вона може бути тільки поруч із коханою людиною, а не завдяки розкішному життю

Це й відрізняє її від інших героїв роману. Майстром називають людини митецького, неабиякого у своїй справі. У романі Майстер письменник. Причому він не є одним зі членів Массолита, які пишуть на замовлення (Берліоз майже диктує Бездомному те, що той повинен написати в романі).

У нього немає картки письменника. Йому це не потрібно, тому що він щирий письменник, якому важливо не одержати дачу, а донести щось важливе до людей. Майстер з’являється тільки в 13-ой главі, що називається “явище героя”, це досить іронічна назва, тому що його героєм ніхто не вважає, і він сам теж. Саме слово “явище” як би говорить нам про появу теперішнього героя роману

Раптом “на балконі виникла таємнича фігура, що ховається від місячного світла, і погрозила Іванові пальцем”. От його портретні дані: “з балкона обережно заглядав у кімнату голений, темноволосий, з гострим носом, стривоженими очами й із жмутом, що свешивается на чоло, волосся людина приблизно років тридцяти восьми”. Таємничий відвідувач був одягнений в усі лікарняне, “на ньому була білизна, туфлі на босу ногу, на плечі copyright