У ськладних процесах хімічного розкладання мінералів і гірських порід велика роль біосфери. Біогеохімічний вплив на гірські породи починається вже з перших поселенців на ськельних поверхнях гірських порід - різних мікроорганізмів, лишайників і мохів. У результаті такого впливу на ськельній поверхні породи після їхнього відмирання з’являються поглиблення, заповнені cyхим органічною речовиною (біомаса мікробних і інших тіл) . Все це підготовляє умови для наступного заселення ськель вищими рослинами й супутньої їм фауною. Роль організмів у хімічному вивітрюванні визначається тим, що вони поглинають із руйнується породи, що, хімічні елементи у відповідності зі своїми біологічними потребами (як живильні речовини) . До числа таких елементів ставляться Р, S, З1, ДО, Са, Mg, Na, Sr, В, у меншому ступені Si і Al, Fe і ін.

Аналіз золи рослин показує, що зміст і співвідношення елементів у ній внаслідок різної інтенсивності їхнього біологічного поглинання істотно інші, чим у вихідних породах, У золі втримується в десятки разів більше Р, S, у кілька разів більше ДО, Са, Mg, а також мікроелементів, менше Si, Al і Fe. Разом з тим наявність у золі Si і Al свідчить про те, що вже первинна камнелюбивая рослинність руйнує міцні зв’язки між кремнеземом і глиноземом у кристалічних ґратах алюмосилікатів. Слід зазначити, що організми беруть участь не тільки в розкладанні первинних мінералів і засвоєнні їхніх елементів, але й у побудові із цих елементів, які після відмирання й мінералізації органічної речовини зберігаються у вигляді особливих біогенних з’єднань. Таким чином, біологічний круговорот речовин, властивий верхньої частини кори вивітрювання й особливо ґрунтового покриву, характеризується певною циклічністю й спрямованістю розвитку - від поглинання живими організмами елементів з порід, що руйнуються, до відмирання організмів, мінералізації органічних речовин і повернення елементів у навколишнє середовище в новій якості. Цей процес протікає многоступенчато. Іноді має місце ряд різних по тривалості циклів, пов’язаних з різною тривалістю життя організмів, включаючи самі короткі - мікробіологічні.

Таким чином, вплив органічного миру на гірські породи зводиться або до фізичного руйнування їх, або до хімічного розкладання. Варто підкреслити умовність підрозділу процесів вивітрювання на фізичні й хімічні. Це єдині ськладно взаємозалежні процеси, що діють одночасно, особливо у верхньому шарі ґрунту й материнських порід. Можна говорити лише про перевагу фізичного або хімічного процесу залежно від клімату, рельєфу, ськладу гірських порід і інших факторів.

Виборчий характер вивітрювання. У природних умовах відзначається нерівномірність вивітрювання гірських порід. Це пов’язане з різним ступенем тріщинуватості гірських порід. По тріщинуватих зонах легше всього проникають вода й інші компоненти атмосфери й протікає інтенсивний процес вивітрювання в глибину, у результаті якого утворяться великі, іноді з вертикальними схилами негативні форми рельєфу (у випадку виносу зруйнованих частин) . У шаруваті й неоднорідні по ськладу й твердості гірських породах легше всього вивітрюються менш міцні або більше розчинні породи.

Використана література

1. Оллиер К. Вивітрювання: Пер. с англ. - М. Надра, 1987.

2. Соловов А. П. Геохімічні методи пошуків родовищ корисних копалин: - М. Надра, 1988 р.

3. Якушова А.  Ф., Хаин В.  Е., Славин В.  И. Загальна геологія: М. МГУ, 1988 р.

Pages: 1 2 3